TextBook — Просто виконуй свою роботу, — випалив Вульф, підвівшись, і пройшов через увесь офіс, щоб перехопити Бакстер, яка тільки-но вийшла від Сіммонса.
— Агов, — сказав він.
— Нічого не сталося.
Бакстер тримала в руках якусь папку і, пройшовши повз нього, попрямувала до свого столу.
— Якщо це з приводу минулої ночі…
— Ні.
Коли вони проходили повз конференц-залу, Вульф схопив Бакстер за зап’ясток та затягнув усередину, викликавши цим здивовані погляди у тих, хто сидів неподалік.
— Гей! — вигукнула Бакстер.
Вульф зачинив двері.
— Мені шкода, що минулої ночі я пішов. Нам досі є що обговорити. Вона просто зводить мене з розуму… Мені не слід було кидати тебе з нею. Вибач.
Бакстер виглядала нетерпеливою.
— Пам’ятаєш ту частину, коли я сказав, що ти красива, розумна та…
— Неймовірна, — самовдоволено всміхаючись, нагадала вона йому.
— Неймовірна, — кивнув Вульф. — Їй це не сподобалося, правда ж?
Бакстер усміхнулася ще ширше.
— Ні. Не сподобалося.
— То дозволь мені допомогти тобі з Ґарландом. Я не можу більше сидіти з Едмундсом. Кілька хвилин тому він спробував нафарбувати мені нігті!
Бакстер засміялася.
— Ні, однак усе одно дякую.
— Годі тобі, ти — бос. Я робитиму все, що скажеш.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лялька» автора Даніель Коул на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чотири роки по тому…“ на сторінці 85. Приємного читання.