Розділ «Чотири роки по тому…»

— О, судове засідання і є цим зв’язком, — просто відповів Едмундс.

— Але ж ти щойно сказав, що цей хлопчина ніяк не був причетний до справи.

— Був. Вони всі були. Ми просто ще не з’ясували, як саме. Халід — це ключ.

— Але… — почав Фінлі.

— Рухаймося далі, — глянувши на годинник, перебив Сіммонс. — Джаред Ґарланд попросив, щоб його захист очолила детектив Бакстер. Я детально обговорив це з нею і очікую, що за потреби ви всі допоможете їй.

— Чекайте, чекайте, чекайте! — вигукнув Вульф.

— У зв’язку з цим упродовж решти сьогоднішнього дня та завтра в офісі її не буде. Вульф, звісно ж, буде тільки радий на час її відсутності продовжити працювати над її справами, — сказав Сіммонс.

— Я маю бути з Ґарландом, — промовив Вульф.

— Вважай, що тобі взагалі пощастило бути тут, після того, як мені вранці зателефонувала ти-знаєш-хто-дефіс-що.

— Сер, тут я підтримаю Вульфа, — сказав Едмундс, здивувавши всіх командним тоном.

У Бакстер був такий вигляд, наче вона була готова кинути в нього чимось.

— Убивця кинув виклик Вульфу. Якщо ми змінимо динаміку, невідомо, як він на це відреагує. Він може сприйняти це за образу.

— Добре. Я щиро сподіваюся, що так і буде, бо я вже все вирішив.

Едмундс похитав головою

— На мою думку, це помилка.

— Можливо, у мене немає докторського ступеня у грі «козаки-розбійники», як у тебе, але віриш чи ні, свого часу я вже мав справу з кількома вбивцями, — випалив Сіммонс.

— Не з такими, — сказав Едмундс.

Коли Едмундс уперто наполягав на своєму, Фінлі та Бакстер ніяково засовалися на стільцях.

— Годі! — закричав Сіммонс. — Ти й досі тут на випробувальному терміні. Дякую, що нагадав. Незалежно від того, хто няньчитиме Джареда Ґарланда, вбивця все одно спробує дістатися до нього в суботу. А от Ґарланд не дасть згоди на нашу участь, якщо тільки нянькою йому не стане Бакстер.

— Бакстер, швидко ознайом Вульфа зі своїми справами. Дякую всім вам за головний біль. А тепер ідіть.