Розділ «Чотири роки по тому…»

Лялька

— Овва, — глузливо промовила Бакстер, коли Едмундс підвівся й попрямував до її кабінету.

Едмундс зачинив за собою двері й сів за стіл, на якому лежав лист, який він надрукував того ранку о 4.30.

— Мушу визнати, що здивована, — сказала вона. — Особливо сьогодні, з-поміж усіх днів.

— Мені здається, я зробив усе, що міг у цій справі, — сказав він, жестом вказуючи на чималий стос документів біля листа.

— Таки правда.

— Дякую.

— Ви впевнені щодо цього?

— Так.

Вона зітхнула.

— Я й справді бачила для вас яскраве майбутнє.

— Я теж. Проте не тут, на жаль.

— Дуже добре, сьогодні я підпишу документи на переведення.

— Дякую, заступнику комісара.

Едмундс і Ваніта потисли руки, а потім він вийшов із кімнати. Тиняючись без діла біля фотокопіювального пристрою і щоб хоч щось підслухати, Бакстер спостерігала за їхньою короткою розмовою. Едмундс забрав свій піджак і підійшов до неї.

— Ідеш кудись? — запитала вона.

— У лікарню. Тіа шпиталізували вночі.

— Вона..? Дитина..?

— Гадаю, з ними обома все гаразд, однак моє місце там.

Едмундс бачив, що Бакстер вагалася між співчуттям до його родини та невірою, що він покине команду, покине її в такий важкий час.

— Я не потрібен тобі тут, — запевнив її він.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лялька» автора Даніель Коул на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чотири роки по тому…“ на сторінці 203. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи