Дочка часу

Кулаки цих Стенлі мов сталь.

((Чортові покидьки!)

Ти повернешся, як шлях сюди буде відкритий

я доки ризикувати б не став.

Нехай твій буде скакун у тебе під рукою

тут віддасть тобі кожен належне

І вручить твій народ тобі скіпетра золотого

і знову королем назве"!

"Ні, подайте зараз мені сокиру бойову

і корону британську мені.

Я вам богом присягаюся і своєю головою

що я володарювати буду в країні.

Не пристало бігти від ворогів королю

жебрачити в домі чужім".

Він не здрейфив, не зрадив себе в тому бою

і покинув цей світ Королем.

- ".Корону британську мені". - співучо вимовив Каррадин. - До речі, ту саму корону, яку потім знайшли в глоді.

- Напевно, її там залишили, щоб потім вкрасти.

- Я завжди уявляв її великою, шикарною, на кшталт тієї, в якій був Георг, а це виявився простенький золотий обруч.

- Він міг його носити поверх шолома.