Дочка часу

Їх виявилося не так вже мало, навіть якщо виключити незаконнонароджених або позбавлених прав спадкоємства п'ятьох дітей Едуарда і двох Георга. По-перше, син Єлизавети, герцогині Суффолкської, старшої сестри Річарда - Джон де ла Поул, граф Лінкольн.

Крім того, в сім'ї Річарда був хлопчик, про існування якого Грант раніше не підозрював. Окрім законного сина, крихкого хлопчика з Міддлхема, був ще один син, дитя любові на ім'я Джон. Джон Глостер. Він не вважався можливим претендентом на корону, але був визнаний Річардом і жив в його будинку. У той час незаконне потомство не служило причиною для сімейних скандалів. Так повелося з часів Вільгельма Завойовника. А потім усі завойовники чинили так же. В порядку компенсації, чи що?

Грант зробив для себе щось на зразок aide memoire.

ЕДУАРД Едуард, принц Уельський

Річард, герцог Йоркський

Єлизавета Сіселі

Анна

Катерина Бріджет

ЄЛИЗАВЕТА Джон де ла Поул, граф Лінкольн

ГЕОРГ Едуард, граф Варвік

Маргарита, графиня Солсбері

РІЧАРД Джон Глостер

Потім він зробив екземпляр цього списку для Каррадина, не розуміючи, чому комусь, тим більше Річарду, могло прийти в голову, що усунення синів Едуарда забезпечить спокій в країні. Англія, за висловом Каррадина, кишіла спадкоємцями. Вибирай на смак!

Тут тільки Грант вперше замислився про те, що вбивати хлопчиків було і марно, і безглуздо.

Але про Річарда Глостера ніяк не можна було сказати, що він безглуздий.

Грант узяв книгу Оліфанта подивитися, як він коментує таку очевидну невідповідність.

"Викликає здивування, - писав Олифант, - що Річард не висловив ні єдиної версії загибелі принців".

Це не лише викликає здивування. Це незбагненно.

Дійсно. бажаючи смерті синам свого брата, Річард напевно діяв би обачніше. Хлопчики могли, наприклад, померти від лихоманки, і їх тіла були б показані народу, як це завжди робилося з членами королівської сім'ї. Ні у кого б не виникло ніяких питань, тим більше підозр.

Загальновідомо, що будь-яка людина може вчинити вбивство, - за довгі роки служби в поліції Грант зрозумів це занадто добре, - проте майже точно можна сказати, здатна або не здатна людина на дурість.