Коли час лише починався

по обидві сторони захисного поля шастають ящури. З доісторичних небес світив місяць,

чимось трохи несхожий на той місяць, до якого він звик. Різниця була в кількості

метеоритних кратерів: через 79.062.156 років їх стане набагато більше. Незабаром він

зрозумів, що хоча все ще дивиться на місяць, але більше його не бачить. Замість цього у

нього перед очима стояло вогнище, а біля багаття - дівчинка і хлопчик, які з захопленням

смажать каштани. "І чому це я не одружився і не завів собі дітей? - раптом подумав він.-

Чому нехтував всіма хорошими дівчатами, які мені зустрічалися, і все тільки заради того,

щоб в тридцять два роки безнадійно закохатися в чарівну богиню, якій цілком байдуже,

існую я на світі чи ні?

Звідки це я узяв, що гострі відчуття, які отримуєш від всіляких пригод, кращі за

спокійне розмірене життя, коли ти когось любиш і хтось любить тебе? Чому вирішив, що

наводити лад в історичних і доісторичних часах важливіше, ніж навести лад у власному

житті? Чому думав, що самотня мебльована кімната - це і є фортеця, гідна справжнього

чоловіка, а випивки в напівтемних барах з розвеселими дівчатами, яких на ранок вже не

пам'ятаєш, - це і є справжня свобода? І який це я можу знайти у минулому скарб, щоб він міг

зрівнятися зі скарбами, від яких я відмовився в майбутньому?.."

Стало прохолодно. Перш ніж улягтися, він підкинув хмизу у вогонь. Він довго лежав,

прислухаючи, до тріскотіння полум'я, і дивлячись, як грають відблиски на стінах печери. З

доісторичної пітьми на нього золотими очима поглядав ящір. Вдалині почувся крик

орнітопода. А поряд з ним, оточені глибокою мезозойською ніччю, рівно дихали на своїх