Старий селянин, сперши чоло на мозолясту долоню, застогнав:
— Ой Єнічку мій, Єнічку!
— Сердега старий, єдиного сина в нього забрали. Двадцять років... Хіба він його діждеться?..
— Єнічку мій! — ридав дід. Пісня роз’ятрила його давній біль.
Таточку мій рідний,
Я б вас просив:
Викупіть мене ви,
Таж я ваш син.
Коли жаль вам сина,
Своєї дитини,
Може б, мене з війська
Відкупили?
Старий підняв голову; його мутні очі були мокрі від сліз.
— Ой, відкупив би, відкупив би,— застогнав він,— та сам не маю чого їсти!
— То плговський оконом йому таку ласку зробив!
— Та той не одного нашого має на совісті!
— Дольський тепер також підтяг би нам, та скніє в цюпі!
— То теж плговський подбав!
Цимбали забриніли гучніше. Ніхто не помітив, що один із тутешніх селян і двоє з сумежного села вийшли за двері. Всіх прикували до себе Їржиків спів та горе старого селянина. Сумно, жалібно дзвеніли струни; та от цимбали грізно загриміли.
Хліборобе, годі терпіти,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Скалаки» автора Алоїс Їрасек на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга третя Буря“ на сторінці 41. Приємного читання.