Розділ «Частина п'ята»

— Хвилиночку. Скажіть, а що було у його валізі окрім стилета?

— Грабіжницьке приладдя. Гроші дрібними банкнотами, багато. Пістолет та трохи патронів. Чорний одяг і взуття на каучуковій підошві. А ще дві сотні цигарок «Лакі Страйк».

— Фотографій не було?

Кінсайд похитав головою.

— Чорт, — зітхнув Блоггс.

— За документами він Пітер Фредерікс, з Вемблі, Мідлсекс. Каже, що майстер, виготовляє інструменти. Без роботи. Шукає місця.

— Майстер? — скептично перепитав Блоггс. — У Британії вже років чотири немає жодного безробітного майстра. Шпигун би про таке знав.

— Хочете самі його допитати? Чи краще мені?

— Давайте ви.

Кінсайд відчинив двері, і Блоггс зайшов за ним. Чоловік байдуже розплющив очі — він навіть не поворухнувся. Кінсайд сів за невеличкий простий стіл, а Блоггс сперся на стіну.

— Ваше справжнє ім'я? — почав Кінсайд.

— Пітер Фредерікс.

— Чому ви так далеко від дому?

— Шукаю роботу.

— Чому не в армії?

— Хворе серце.

— Де ви були останні кілька днів?

— Тут, в Абердині. А до того в Данді. А ще раніше — у Перті.

— Коли ви приїхали до Абердина?

— Позавчора.