TextBook — Мовчи, скрипалю! — гукнув ткач Христ Северин. — Ми повинні триматися разом у житті та смерті, щоб таки домогтися чогось, і Вітіко повинен вести нас.
— Він повинен вести нас! — гукнуло багато голосів.
— Він повинен вести нас! — гукнуло ще більше голосів.
Потім настала тиша, і трохи згодом озвався Вітіко:
— Любі друзі та земляки, про справи ми ще поговоримо, а я поведу вас, щоб ми лишалися вкупі, до великого князя, і ми почуємо, що він скаже. А якщо йому буде до вподоби і у вас ще буде бажання, я залюбки буду вірний вам і намагатимусь, щоб ви здійснили все, що потрібне, і не зазнали шкоди через якусь легковажність.
— Атож, щира правда, — гукнув Том Йоганнес, — і як добре сказано!
— Тож нехай так і буде! — пролунав чийсь голос.
— Він добрий чоловік! — гукнув хтось інший.
— Він повинен вести нас! — гукнуло багато голосів.
Потім, коли всі знову замовкли, гукнув чоловік із Гори:
— Вітіко! Я йду з тобою до князя!
А потім озвався й чоловік із Затеса:
— Вітіко, я теж іду з тобою до князя!
Згодом наперед вийшов чоловік із міцною горобиновою палицею у руках, він був у широкому темному вбранні з фартухом і заговорив:
— Я з Гленіце, і, як на мене, ми повинні бути під проводом Ровна, бо ж він наш сусід.
— Під проводом Ровна! — загукали численні голоси.
І тоді наперед вийшов ще один чоловік, теж у широкому вбранні і з горобиновою палицею, й проказав:
— Я з Гореца, і ми, з горобиновими палицями, повинні всі бути з Ровно.
— З Ровно! — загукали голоси.
Потім вийшов чоловік у складчастих шкіряних чоботях, сірих вовняних штанах, вовняній куртці з застібками, чорній повстяній шапці на голові й проказав:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вітіко» автора Адальберт Штіфтер на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адальберт Штіфтер Вітіко“ на сторінці 95. Приємного читання.