До всіх інших розваг, які полягали у фізичних вправах, в умінні володіти зброєю, в танцях та інших забавах, теж удавались вишукано, пристойно й цікаво для глядачів.
Вітіко прибув разом із багатьма князями і панами і прийшов перед самі очі імператора. Імператриця, що сиділа в колі своїх дам, привітала Берту.
Вітіко та Берта під час з’їзду ходили до своїх родичів, а їхні родичі провідували їх.
До Вітіко прийшли мінезингер і лицар фон Кюренберґ, Генріх фон Офтерінґ та інші, сіли в наметі і за келишком розмовляли й співали про величну минувшину, як герої безстрашно билися в залі, де гуготів вогонь.
Вітіко потім навідувався до них.
Приходили до Вітіко й інші друзі з Богемії та Моравії, з Австрії та інших німецьких земель, а він і сам ходив до них.
Вітіко побачив на цьому імперському з’їзді Зіфріда з Мілнета, що став проводирем кінноти. Він мав гаптований золотом пояс і чаплину пір’їну.
Коли імперський з’їзд закрили, високі й низькі пани поїхали звідти з радісним серцем, що мали змогу стати свідками такої події. Про незвичайне свято в Майнці розповідали навіть у далеких землях, про нього склали пісні, яких співали в Німеччині.
Вітіко зі своїми людьми та Бенно поїхав спершу в замок Шауенберґ, а звідти до свого лісового замку.
Згодом він мав ще одну велику радість, коли його син Вітіко почав будувати замок на скелі коло Крумлова, що належала тепер роду Вітіко.
Інформація видавця
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вітіко» автора Адальберт Штіфтер на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адальберт Штіфтер Вітіко“ на сторінці 355. Приємного читання.