Розділ «Частина третя Роздача»

— А ще вони написали книгу.

— Ти напишеш книгу?

— Можливо.

— Хочеш, щоб я переказав це Ґреву?

— Тільки якщо це його дійсно засмутить.

Розділ тридцять третій

Що вище кіт видирається на дерево, то далі йому падати. Те ж саме і з політиками, хіба що політики не відскакують від землі.

Буде? Не буде? Новини наступного дня переважно присвячені були роздумам про те, чи балотуватиметься Уркгарт. Медіа завели себе до тієї міри, що почувалися б дуже розчарованими, якби він не висунув своєї кандидатури, хоча він і по обіді ще не повідомив своє рішення.

Так само як і Роджер О’Ніл. Вчора Меті зателефонувала до штабу партії з метою отримати офіційний коментар щодо комп’ютерної системи, продажу літератури й бухгалтерських процедур, і лише переконалася, що Спенс мав рацію щодо заборони працівникам спілкуватися зі ЗМІ на час кампанії. Меті змогла поговорити лише з прес-офісом, хоча ніхто з прес-офісу, здавалося, не міг чи не хотів балакати з нею.

— Схоже, ніби ви розслідуєте наші витрати,— припустив голос на тому кінці дроту.— Продаж літератури? Зараз у нас роботи з головою, Меті. Передзвоніть за кілька тижнів.

Тож вона попросила переключити на офіс О’Ніла, і її з’єднали з Пенні Ґай.

— Здрастуйте, це Меті Сторін з «Кронікла»,— сказала вона, відчуваючи легенький укол через власну нечесність.— Ми зустрічалися кілька разів на конференції, пам’ятаєте?

— Так, Меті. Чим можу допомогти?

— Я хотіла б дізнатися... знаю, треба було попередити раніше і все таке... але я хотіла б дізнатися, чи можна до вас зайти завтра зранку і коротко переговорити з Роджером.

— О, перепрошую, Меті, але він воліє залишати ранок вільним для роботи з паперами і для внутрішніх зустрічей.

Це була брехня, до якої Пенні доводилося вдаватися дедалі частіше, бо О’Ніл уже геть не дотримувався розкладу. Зараз він рідко приходив до офісу раніше першої години.

— Прокляття, я просто дуже сподівалася...

— А в чому справа?

— В мене просто є деякі думки, які я б хотіла обговорити з ним. Щодо раптової любові Чарльза Колінґриджа до політичної літератури. І адреси на Прейд-стріт.

Запала пауза, тривожна, так ніби Пенні впустила слухавку.