— Але ви будете балотуватися? Я гадаю, вам треба.
— Я й справді не можу прокоментувати, Меті, ви це знаєте. Навіть вам.
— Сьогодні ввечері? Можна мені прийти?
Їхні очі зустрілися. Обоє знали, що це прохання не було повністю професійним. І лише тоді він відпустив її руку.
— Місіс Уркгарт буде вдома. Мені треба провести з нею трохи часу.
— Звісно.
— А ще я підозрюю, що там ви натрапите на десятки фотографів, які тільки й чекають, щоб зняти кожен найменший візит.
— Даруйте, дурість із мого боку.
— Мені треба йти, Меті.
— І сподіваюся....— вона прикусила язик.
— Так, на що ви сподіваєтеся, Меті?
— Сподіваюся, ви переможете.
— Але ж я ще навіть не кандидат.
— Ви будете, Френсисе.
— Звідки ви це знаєте?
— Назвімо це жіночою інтуїцією.
Знову цей довгий, проникливий погляд, не цілком професійний.
— Я великий шанувальник таких якостей, Меті.
Вона утримала його погляд.
— Але мені треба бігти. З нетерпінням чекаю нашої наступної зустрічі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Картковий будинок» автора Майкл Доббс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя Роздача“ на сторінці 30. Приємного читання.