Розділ «Частина третя Роздача»

Роздача

Розділ двадцять четвертий

Час для змін настає, коли вже несила опиратися. Іншими словами, якщо тримаєш чоловіка за яйця і сильно тягнеш, він незмінно йтиме по твоїх слідах.

Наступного дня після катастрофічного випуску «Вікенд-Вотчу», перед десятою годиною, члени Кабінету зібралися навколо застеленого сукном стола. Їх радше особисто запросили на Даунінг-стріт, аніж викликали на офіційне засідання Кабінету, яке зазвичай скликалося в четвер, і більшість із них з подивом дізналися, що їхні колеги також зібралися. Запала атмосфера напруження. Люди принесли з собою газети з їхніми вибуховими передовицями, і розмова навколо столу в очікуванні на прем’єр-міністра була незвично приглушена.

Коли удари Біг-Бена просочилися до кімнати, вибиваючи десяту годину, двері відчинилися й увійшов Колінґридж.

— Доброго ранку, леді та джентльмени,— його голос був незвично м’який.— Я вдячний, що ви зібралися. Я не затримаю вас надовго.

Він сів на своє місце — в єдине крісло з бильцями у кімнаті — й дістав єдиний аркуш паперу зі шкіряної папки, яку тримав. Обережно поклав його перед собою на стіл і повільно огледів своїх колег. Очі Колінґриджа були вологі, невиспані. В кімнаті не було чутно ані звуку.

— Мені прикро, що я не зміг повідомити вас про те, що сьогоднішня зустріч відбудеться в повному складі. Хотів переконатися, що вас усіх можна зібрати без привернення зайвої уваги і розмов,— він обвів поглядом стіл, зазираючи присутнім в обличчя, шукаючи Варавву.— Я зачитаю вам коротку заяву, яку я оприлюдню трохи пізніше сьогодні. О першій годині я піду до Букінгемського палацу, щоб офіційно передати її зміст її величності. Я мушу попросити вас заприсягтися не розголошувати зміст цього повідомлення нікому, аж поки його офіційно не оприлюднять. Я мушу переконатися, що її величність почує його від мене, а не через пресу. Це правило етикету щодо монарха. Я б також хотів попросити про це у кожного з вас як про особисту послугу для себе.

Він підняв аркуш і почав читати повільно, сухим тоном.

— Нещодавно у ЗМІ вилився потік звинувачень щодо бізнес-діяльності — і моєї особисто, і моєї родини. Ці заяви не стихають. Я послідовно заявляв, і повторюю сьогодні, що я не зробив нічого, за що мені було б соромно. Я чітко дотримувався правил і кодексу поведінки прем’єр-міністра.

Він пробігся язиком по пересохлих губах. Папірець, який він тримав, затремтів.

— Згадане вище висунуте проти мене звинувачення є одним з найсерйозніших для утримувача державної посади: нібито я використав свою посаду для збагачення своєї родини. Я не можу пояснити дивних обставин, на які посилаються ЗМІ та які дали поштовх цим звинуваченням, тож попросив секретаря Кабінету провести незалежне офіційне розслідування щодо них. Я впевнений, що офіційне розслідування секретаря Кабінету зрештою встановить усі факти справи й призведе до мого повного виправдання.

Він кліпнув, протер втомлене око.

— Для завершення цього розслідування неминуче знадобиться певний час. Разом з тим, сумніви й інсинуації завдають справжньої шкоди звичним справам уряду, моєї партії, а також тим, кого я люблю. Час і увага уряду мусять бути спрямовані на імплементацію програми, за якою нас нещодавно переобрали, але зараз це фактично неможливо. Честь посади прем’єр-міністра було поставлено під питання, і моїм найпершим обов’язком є захистити цю посаду.

Він прочистив горло — це прозвучало як приглушений грім.

— Відтак, з метою відновити і зберегти беззаперечну честь, сьогодні я прошу дозволу в її величності королеви звільнитися з посади прем’єр-міністра, тільки-но буде обрано нового наступника.

Тиша стала проникливою. Серця моментально перестали битися.

— Я присвятив усе своє доросле життя переслідуванню своїх політичних ідеалів,— провадив він,— і залишати посаду в такий спосіб — це проти всіх моїх принципів. Я не втікаю від звинувачень, натомість забезпечую їхнє спростування якнайшвидше і невідкладніше. Також я хочу повернути трохи спокою своїй родині. Я вважаю, історія покаже, що я прийняв правильне рішення.

Колінґридж повернув аркуш до папки.