Розділ «Частина третя Роздача»

Вони обоє засміялися, відчули полегшення. Він підійшов ближче, вона взяла його під руку, поки вони торували шлях крізь наметені вітром купи листя під голими деревами.

— Чому газета так вчинила? — запитала Меті.

— Не знаю. Ґрев просто увійшов учора пізно ввечері, ні слова нікому, вивернув газету навиворіт і дістав з кишені редакторську статтю для передовиці. Ніякого попередження; ніяких пояснень. Все-таки, здається, вона викликала ажіотаж. Зрештою, може, він вчинив і правильно.

Меті похитала головою.

— Не думаю, що це був Ґрев. Щоб так позиціонувати газету, треба мати яйця, а він же ж такий хирий хрін. Ні, це могли зробити тільки з одного місця: зі столу нашого — вашого! — улюбленого власника. Коли він вліз минулого разу, то скинув з трону Колінґриджа, а зараз намагається передати корону комусь іншому.

— Але чому? Чому Уркгарт? Він справляє враження одинака, аристократа, патриція, старомодного, хіба не думаєш?

— Сильний мовчазний тип.

— Нічого особливого, ніякого визначного фан-клубу.

— Але ж, може, в тому й річ, Джонні. Сидить і не вистромлюється. Ніхто не ненавидить його настільки, щоб змагатися з ним; не так, як із Семюелом.

Вона обернулася поглянути на нього, її подих формував завитки пари у вечірньому повітрі.

— Знаєш, він може просто прослизнути між крапельками, поки решта б’ються на смерть. Можливо, Лендлес визначив переможця.

— То ти гадаєш, він балотуватиметься?

— Певна того.

— Звідки?

— Я — політичний кореспондент. Найкращий. Але...

— Мерзнеш надворі біля намету, так?

— Я втратила роботу, Джонні, але не допитливість. Думаю, тут відбувається щось серйозніше, ніж будь-хто може уявити. Серйозніше, ніж Лендлес, набагато серйозніше, ніж Хирий Хрін. І занадто серйозне для «Кронікла».

— Що ти маєш на увазі?

— Вудворд і Бернстайн?

— Вони мали газету, щоб друкувати свої речі, Меті.