Розділ «Частина третя Еркюль Пуаро сідає та розмірковує»

— Звичайно, є. Припустимо, наприклад, що ви скоїли злочин і хочете перевести підозру на когось іншого. Що ж, у потягу є особа, близько пов’язана із сім’єю Армстронґів — жінка. Припустимо тоді, що ви підкинете хустинку, яка належить цій жінці. Її опитають, її зв’язок із сім’єю Армстронґів вийде на поверхню — et voilà. Мотив… і інкримінуючий предмет для доказів.

— У такому разі, — заперечив лікар, — невинна особа не вжила б заходів, щоб приховати, хто вона.

— Справді? Ви так гадаєте? Це звична думка поліційного суду. Та я знаюсь на людській природі, друже, і я вам скажу, що, раптом поставши перед можливістю бути судимим за вбивство, навіть абсолютно невинна людина втратить глузд і вчинить найабсурдніше. Ні, ні, жирна пляма та замінена етикетка не доводять вину, вони лише доводять, що графиня Андрені дуже хоче приховати, хто вона.

— Які, ви гадаєте, у неї можуть бути зв’язки із сім’єю Армстронґів? Вона заявляє, що ніколи не була в Америці.

— Саме так, і вона погано говорить англійською, і у неї іноземна зовнішність, яку вона підкреслює. Але неважко здогадатись, хто вона. Я нещодавно згадував ім’я матері місіс Армстронґ. Це — Лінда Арден, вона була дуже відомою акторкою, поміж усього іншого шекспіріанською акторкою. Згадайте «Як вам подобається» — Арденський ліс і Розалінда. Звідти прийшло натхнення для її акторського псевдоніму. Лінда Арден, ім’я, під яким вона прославилася в усьому світі, не було її справжнім іменем. Воно могло бути Ґолденберґ, скоріш за все, по її венах текла центральноєвропейська кров, трішки єврейської, можливо. Люди багатьох національностей прибувають до Америки. Я припускаю, джентльмени, що юна сестра місіс Армстронґ, ще майже дитина у той час, коли сталася трагедія, — була Гелена Ґолденберґ, молодша дочка Лінди Арден, і вона вийшла заміж за графа Андрені, коли той був аташе у Вашингтоні.

— Але княгиня Драґомірова каже, що вона вийшла заміж за англійця.

— Імені якого вона не може згадати! Я питаю вас, друзі, чи таке можливо? Княгиня Драґомірова обожнювала Лінду Арден, як прекрасні дами обожнюють прекрасних творців. Вона була хресною матір’ю одній із її дочок. Чи забула б вона прізвище по-чоловікові іншої дочки так швидко? Не схоже. Ні, ми сміливо можемо сказати, що княгиня Драґомірова обманювала. Вона знала, що Гелена у потягу, вона її бачила. Вона одразу зрозуміла, як тільки дізналася, ким насправді був Ретчетт, що на Гелену впаде підозра. Тож, коли ми її опитували про сестру, вона миттю збрехала, — розмито, не може згадати, але «думає, що Гелена вийшла заміж за англійця» — припущення настільки далеке від правди, наскільки це можливо.

Один з офіціантів зайшов у двері в кінці ресторану і підійшов до них. Він звернувся до мсьє Бука.

— Мсьє, вечерю подавати? Вона вже готова.

Мсьє Бук глянув на Пуаро. Останній кивнув.

— Неодмінно, хай подають.

Офіціант щез у дверях в іншому кінці. Було чутно, як задзвенів його дзвоник і пролунав голос:

— Premier Service. Le dîner est servi. Premier dîner.[78] — Обслуговування першого класу.

Розділ четвертий

Масна пляма на угорському паспорті

Пуаро сидів за столом із мсьє Буком та лікарем.

Компанія, що зібралась у вагоні-ресторані, була дуже тихою. Вони розмовляли мало. Навіть говірка місіс Габбард була неприродно тихою. Вона пробурмотіла, сідаючи:

— Не думаю, що зможу щось з’їсти, — а потім взяла усе, що їй запропонували, підбадьорена дамою зі Швеції, яка, здавалося, ставилася до неї по-особливому.

До того як подали страви, Пуаро схопив головного офіціанта за рукав і щось до нього пробурмотів. Доктор Константін здогадувався, які інструкції йому дали, оскільки помітив, що граф і графиня Андрені завжди обслуговувались в останню чергу, а по закінченні подавання страв була затримка із рахунком. Тому граф і графиня залишились у вагоні-ресторані останніми.

Коли вони підвелись і попрямували до дверей, Пуаро підскочив та попрямував за ними.