— Отож, злочин виявили… Коли? — спитав Пуаро.
— Мішель!
Провідник випрямився. Його обличчя й досі було бліде й перелякане.
— Розкажіть цьому джентльмену, що саме сталося, — наказав мсьє Бук.
Чоловік говорив уривками.
— Камердинер того мсьє Ретчетта сьогодні вранці кілька разів стукав у його двері. Відповіді не було. Потім, приблизно півгодини тому, підійшов офіціант із вагона-ресторану. Він цікавився, чи мсьє замовлятиме déjeuner[31]. Ви ж розумієте, була одинадцята година. Я відімкнув йому двері власним ключем. Але дверний ланцюжок також був застібнутий. Ніхто не озвався, і було дуже тихо, і холодно, дуже холодно. Вікно відчинене, і сніг залітав у купе. Я подумав, що, можливо, у того джентльмена стався напад. Тому покликав chef de train. Ми зламали ланцюжок і увійшли всередину. Він був… Ah! c’était terrible![32]
Він знову затулив обличчя руками.
— Двері були зачинені зсередини на ключ і ланцюжок, — задумливо сказав Пуаро. — То ж не самогубство, га?
Лікар-грек уїдливо хмикнув.
— Чи чоловік, що коїть самогубство, завдасть собі десять, дванадцять чи п’ятнадцять ножових поранень? — запитав він.
Очі Пуаро широко розплющилися.
— Нечувана жорстокість.
— Це жіночих рук справа, — уперше втрутився в розмову chef de train. — Судячи з усього, це зробила жінка. Тільки жінка може завдати стільки ран.
Доктор Константін задумливо зморщив обличчя.
— То мала б бути неймовірно сильна жінка, — сказав він. — Я не планую обговорювати технічні деталі, оскільки це лише заплутає справу, але можу вас запевнити, що два чи три удари були такої сили, що пройшли крізь тверді тканини кісток і м’язів.
— Зрозуміло, що злочин учинив непрофесіонал, — сказав Пуаро.
— Узагалі дилетант, — підтвердив доктор Константін. — Здається, ударів завдавали безладно, навмання. Деякі просто ковзнули, майже не нашкодивши. Неначе хтось заплющив очі, а тоді сліпо знову й знову шалено наносив удари.
— C’est une femme[33], — сказав chef de train. — Жінки такі. Коли їх розлютити, у них страшна сила. — І він так переконано закивав, що всі запідозрили, що chef de train знав це з власного досвіду.
— Можливо, я зроблю свій внесок до інформації, яку ви зібрали, — сказав Пуаро. — Мсьє Ретчетт учора звертався до мене. Він сказав, наскільки я зрозумів, що його життя в небезпеці.
— Його «грохнули», як кажуть американці, еге ж? — сказав мсьє Бук. — Тому це не жінка. Це гангстер чи бандит.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вбивство у «Східному експресі»» автора Аґата Крісті на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша Факти“ на сторінці 25. Приємного читання.