Розділ «Словник імен, назв, термінів»

СТОЇЧНІ ЖАБИ — глузливий епітет стоїків.

СТОЛА — у стародавніх римлян жіноча шата, у пізні століття античності вбрання жерців, Еразм уживає це слово в значенні «священича риза».

СУБСТАНЦІЯ — вічна й незамінна сутність, першооснова всіх речей. Вже в античній філософії нараховували 4 земних субстанції (воду, вогонь, землю, повітря) і п’яту (квінтесенцію) — основний елемент небесних тіл. Така ж думка побутувала і в середні віки.

СЦІПІОНИ — одне з відгалужень патриціанського роду Корнелїїв у Давньому Римі. Найбільш відомими його представниками були: 1) Публій Корнелій Сціпіон Африканський Старший (бл. 235—183 до н.е.) — полководець у 2-й Пунічній війні, переможець Ганнібала (202 р. до н.е.); 2) Луцій Корнелій Сціпіон Азійський — переможець селевкідського царя Антіоха III; 3) Публій Корнелій Сціпіон Еміліан Африканський Молодший (бл. 185— 129 до н.е.) — полководець, захопив і зруйнував Карфаген 146 р. до н.е.

ТАЛЕС (Фалес) Мілетський (бл. 624—547 до н.е.) — грецький філософ, родоначальник античної матеріалістичної філософії; один із семи грецьких мудреців.

ТАНТАЛ — син Зевса, батько Ніоби, цар Аргосу (Греція). За вчинені злочини був покараний богами: стояв у підземному царстві по шию в воді, але не міг втамувати спраги, — як тільки нагинався, щоб напитися, вода відступала; Тантал постійно страждав і від голоду, але гілки зі стиглими плодами, що звисали над ним, відхилялися, як тільки він простягав до них руку. Звідси вислів «танталові муки».

ТАРЕНТ — давньогрецька колонія в Італії. Заснована у VIII ст. до н.е. спартанцями, в 272 р. до н.е. захоплена римлянами. 125 року до н.е. на території Таренту виникла римська колонія Нептунія.

ТЕВТ (Тот) — єгипетський бог місяця, винахідник писемності й наук, зокрема математики та астрономії.

ТЕЛЕМАХ — син Одіссея, давньогрецького героя, учасника Троянської війни, один із головних персонажів Гомерової поеми «Одіссея».

ТЕНЕДОСЬКА ДВОЛЕЗА СОКИРА зроблена на острові Тенедос, що в Егейському морі, неподалік від Трої.

ТЕОФРАСТ (Феофраст, 372—287 до н.е.) — грецький філософ і дослідник природи, автор «Підручника риторики», учень Арістотеля.

ТЕРСІТ (Ферсіт) — учасник Троянської війни. В «Іліаді» Гомера зображений потворним, зухвалим, язикатим.

ТЕТРАГРАМА ІУДЕЇВ — чотири єврейські літери, що складають один з десяти епітетів бога Ягве, — в перекладі можуть означати «невиразний».

ТИТАНИ — діти Урана-Неба та Геї-Землі, в давньогрецькій міфології — велетні. Воювали з олімпійськими богами, але були переможені Зевсом і скинуті до підземного царства — Тартару.

ТІМОН (V ст. до н.е.) — афінський багатій. Зненавидівши людей, усамітнився. Його ім’я стало називним для людиноненависників ще в античні часи.

ТІМОТЕЙ (Тімофей) — афінський полководець IV ст. до н.е. (пом. 354 р. до н.е.); уславився обережністю, хоробрістю, передбачливістю.

ТІТОН (Тіфон) — у давньогрецькій міфології чоловік богині світанку Еос, яка випросила для нього в Зевса безсмертя, але забула випросити й вічної молодості. Тому Тітон із часом перетворився на старезного діда. В тексті Глупота переплутала кілька міфів.

ТІФОН — див. Тітон.

ТОМА (Фома) Аквінський (1225—1274) — італійський філософ, найвидатніший представник середньовічної схоластики; пристосував філософію Арістотеля до потреб церкви. Вчення Томи стало офіційною філософією католицизму.

ТОМІСТИ — послідовники Томи Аквінського.