Розділ «Словник імен, назв, термінів»

ААРОН — згідно з біблейською легендою, перший первосвященик у євреїв, брат Мойсея і його сподвижник у звільненні єврейського народу з єгипетської неволі.

АБРАКСАЗІЙЦІ — так називали гностика Василіда (II ст. н.е.) та його послідовників, які вчили, ніби існує 365 небес. Назва «абраксаз» штучно утворена. Греки, як відомо, для написання цифр користувались літерами алфавіту. Тому цифру 365 можна прочитати і як «абраксаз».

АВАКУМ — один із пророків християнської церкви.

АВГУСТИН Блаженний Аврелій (354—430) — єпископ з Гіпона (Півн. Африка), християнський теолог, один із найбільших отців церкви. Автор творів «Сповідь» і «Про град Божий», які мали великий вплив на формування догматики католицизму на заході Європи.

АВГУСТИНЦІ — католицький чернечий орден «жебрущих». Заснований в XIII ст. Назва походить від імені ченця Августина, якому помилково приписувано вироблення статуту для ордена. За іншими джерелами, заснований нібито Аврелієм Августином Блаженним (IV ст. н.е.).

АВРОРА — богиня світанку в давньоримській міфології. Ототожнювалася з грецькою Еос.

АГНА — ім’я коханки комічного персонажа в одній із сатир Горація (І, 3).

АДОНІС — фінікійський бог природи, втілення рослинності, що вмирає і пробуджується до життя. Зображувався у вигляді вродливого юнака поруч із Афродітою пораненим або конаючим. У Давній Греції на честь Адоніса садили «сади Адоніса» — швидков’янучі квіти в горщиках. Переносно «сади Адоніса» — все нетривке, швидкоплинне, що приносить лише короткочасне задоволення.

АКАДЕМІКИ — послідовники давньогрецького філософа Платона. Назва походить від заснованої ним філософської школи, яка містилася в гаю міфічного Академа.

АКАРНАНСЬКІ ПОРОСЯТА. Акарнанія — гориста місцевість на південно-західному узбережжі Іонійського моря. Славилась породистими свиньми.

АКВІНСЬКИЙ — див. Тома (Фома) Аквінський.

АКЦИДЕНЦІЯ — філософський термін, що означає випадкове, неістотне, плинне.

АЛКЕЙ (кінець VII — поч. VI ст. до н.е.) — славетний грецький поет-лірик з міста Мітілени (о. Лесбос).

АЛКІВІАД (бл. 450—404 до н.е.) — афінський політичний діяч і полководець, друг Сократа. За свідченням Платона, Алківіад порівнював Сократа з потворними статуями силенів; у середині статуй містилися зображення божества.

АЛЬБЕРТИСТИ — учні й послідовники Альберта Великого (бл. 1193 — 1280), німецького теолога й філософа-схоласта, ідеолога католицизму. Його учнем і продовжувачем був Тома Аквінський.

АЛЬД Мануцій Старший (бл. 1450—1515) — італійський друкар і вчений, друг Еразма Роттердамського. Заснував видавництво Альдів, яке майже протягом 100 років друкувало твори античних авторів та гуманістів епохи Відродження, в тому числі й Еразмові твори.

АМБРОЗІЯ — за давньогрецькими міфами, їжа олімпійських богів, завдяки якій боги були безсмертними і вічно юними.

АМФІОН — син Зевса і фіванської царівни. Мав незвичайний дар гри на кіфарі, під звуки якої камені самі складалися в стоси. Так нібито було зведено мури міста Фів.

АНАГОГІЧНО — 1) містично, по-вченому; 2) грубо, не по-вченому. Тут, як і в інших місцях, Еразм навмисно вживає двозначність.