Розділ «Словник імен, назв, термінів»

МЕСІЯ — в християнській міфології посланий Богом «спаситель», який має встановити своє вічне царство. Віра в месію займає особливо важливе місце в іудаїзмі.

МИТРА — шапка, оздоблена прикрасами, яку одягають при богослужінні представники вищого духовенства (папи, єпископи та ін.) у православній та католицькій церквах.

МИЦИЛЛ — персонаж одного з діалогів Лукіана «Півень, або Сновидіння». Вві сні він побачив себе багатієм, але був несподівано розбуджений півнем, і з цього приводу дуже побивався.

МІДАС — міфічний цар Фрігії. Коли він був суддею на змаганнях зі співу між Аполлоном і Паном, то присудив першість Панові. За це розгніваний Аполлон нагородив Мідаса ослячими вухами. За те, що Мідас гостинно прийняв бога Діоніса, дістав властивість перетворювати все, до чого тільки доторкнеться, на золото. Мідас став дуже багатим, але йому загрожувала смерть з голоду, бо їжа оберталась на золото. Мідас ублагав Діоніса зняти з нього чари. Бог наказав йому викупатися в річці Пактолі, яка з того часу несла золото.

МІЛЕТ — давньогрецька колонія на західному побережжі Малої Азії, славилась виробництвом високоякісних тканин.

МІЛЕТСЬКІ ДІВИ — дівчата з міста Мілета (узбережжя Малої Азії). Еразм натякає на оповідання римського письменника Авла Гелія (II ст. н.е.) про те, як ці дівчата, втративши глузд, всі разом вдались до самогубства.

МІНЕРВА — дочка Юпітера, богиня мудрості в давньоримській міфології. Ототожнювалася з грецькою Афіною.

МІНОС — син Зевса, міфічний цар острова Крит. Зображувався щедрим і справедливим правителем. По смерті став суддею у підземному царстві.

МІРІАДА — грецьке слово, означає десять тисяч.

МОЙСЕЙ — ім’я «пророка» в християнській і мусульманській релігії. Згідно з біблейським міфом, Мойсей був царем ізраїльського народу і його рятівником (вивів з єгипетської неволі).

МОЛІЙ (молі) — якесь невідоме чудодійне зілля, що вживалося як засіб проти відьомських чарів. Про нього згадує ще Гомер.

MOM — бог лихослів’я в давньогрецькій міфології. В одному з міфів розповідається, що Мом, не знайшовши в Афродіті ніякого ґанджу, луснув од злості.

МОР Томас (1478—1535) — англійський гуманіст, державний діяч і письменник, автор знаменитої «Утопії» — книги, в якій описав ідеальний устрій. Еразм Роттердамський дружив з Томасом Мором і саме в його домі написав свою «Похвалу Глупоті», присвятивши другові.

МОРІЯ (грецьке слово) — глупота.

МУЗИ — вважались дочками Зевса і богині пам’яті — Мнемосіни. У давньогрецькій міфології богині мистецтв і наук. Жили на горі Гелікон і на горі Парнас. У мистецтві музи зображувалися вродливими дівчатами з відповідними атрибутами в руках. Давні греки нараховували 9 муз: Кліо — муза історії, Евтерпа — ліричної поезії, Талія — комедії, Мельпомена — трагедії, Терпсіхора — танців, Ерато — любовної лірики, Полігімнія — пантоміми, Уранія — астрономії, Калліопа — епічної поезії.

НЕМЕЗІДА — богиня людської долі, покровителька суспільного ладу, уособлення кари богів.

НЕПЕНТА — назва зілля, що посилювало сп’яніння, а також тамувало біль. Згадується в «Одіссеї» Гомера.

НЕПТУН — брат Юпітера, бог морів у давньоримській міфології (те саме, що в греків Посейдон). Постійний атрибут Нептуна — тризуб, яким він збурює море.

НЕРОН Клавдій Цезар (37—68) — римський імператор, знаний в історії як самолюбивий, жорстокий і розбещений тиран.

НЕСТОР — один із грецьких вождів, які брали участь у Троянській війні. Був на той час старезним дідом, що правив уже третім поколінням людей. Гомер зображує його мудрим порадником, красномовним оратором, досвідченим і хоробрим воїном.