Розділ «Частина друга Червень 1958 року»

— Аж ген там гозкинуто шатго мого батька! — нахабно промовив Річі, доволі вдалим Голосом Тоні Кертіса[386], й лише тоді побіг навздогін за Беном і Беверлі.

Один із хлопців на виході із завулка вхопив Беверлі. З ним уже зчепився Бен. Інший почав по-кролячому молотити Бена по попереку. Річі махнув ногою. Нога вгатила «кролю» в зад. Хлопець завив від болю. Річі вхопив зап’ястя Беверлі однією рукою, а Бенове іншою.

— Біжімо! — крикнув він.

Хлопець, з яким штовхався Бен, відпустив Беверлі й навідліг ударив Річі. Вухо в нього миттєво вибухнуло болем, потім заніміло та стало дуже теплим. У голові почалося якесь тонке, мов свист, виття. Схоже було на ті звуки, які ти нібито мусиш чути, коли шкільна медсестра одягає на тебе навушники для перевірки слуху.

Вони побігли по Централ-стрит. На них озиралися люди. Вистрибом метлявся Бенів великий живіт. Річі відпустив зап’ясток Бена й підтримував великим пальцем лівої руки в себе на носі окуляри, щоб не загубити. У голові у нього так само дзвеніло, і вухо, за його відчуттями, мусило розпухнути, але почувався він чудово. Він почав реготати. До нього приєдналася Беверлі. Невдовзі вже реготав і Бен.

Вони зрізали собі шлях на Судову вулицю і впали на лаву перед поліцейським відділком: у той момент це місце здавалося єдиним у Деррі, де вони могли перебувати в бодай якійсь безпеці. Беверлі закинула одну руку на шию Бена, а іншу на шию Річі. І несамовито обняла хлопців.

— Це було супер! — очі в неї іскрилися. — Ви бачили тих пацанів? Ви їх бачили?

— Бачив я їх, авжеж, — ледь видихнув Бен. — І ніколи не хочу бачити знову.

Це їх порвало в черговий буревій істеричного реготу. Річі все ще очікував, що банда Генрі може вискочити з-за рогу на Судову вулицю і знов погнатись за ними, хоч є тут поліцейський відділок, хоч нема. Але перестати реготати все одно не міг. Беверлі правду сказала. Це було класно.

— Клуб Невдах утнув класну штуку! — заволав Річі захоплено. — Вака-вака-вака! — Він склав долоні біля рота рупором і видав своїм Голосом Бена Берні: «Ти-БА, Ти-БА, Ти-БА, дитятки!»[387]

З відчиненого вікна на другому поверсі вистромив голову якийсь коп:

— Гей ви, дітки, забирайтеся звідси! Зараз же! Ідіть, гуляйте!

Річі розтулив рота, щоб сказати щось квітчасте (цілком імовірно новонадбаним Голосом Копа-Ірландця), але Бен копнув його по нозі:

— Заткнися, Річі, — осмикнув його він й одразу ж зіткнувся з проблемою недовіри до самого себе: невже він справді таке сказав?

— Точно, Річі, — докинула Бев, дивлячись на нього з ніжністю. — Біп-біп.

— Окей, — погодився Річі. — Що ви, друзі, хочете робити? Хочете, підемо пошукаємо Генрі Баверза та спитаємо, чи не бажає він залагодити це питання за грою в «Монополію»?

— Прикуси собі язика, — сказала Бев.

— Га? Що це означає?

— Не бери собі в голову, — сказала Бев. — Деякі хлопці такі безклепкі.

Невпевнено, страшенно червоніючи, Бен запитав: