TextBook Вона кинула на нього ображений погляд:
— Ніхто мені не показував. Просто мені самій дійшло. Як і вертіти жезл. Я роблю це класно…
— У родині в тебе не без марнославства, — підкотив очі Річі.
— Ну, я насправді роблю це класно. Але я не брала уроків чи щось такого.
— Ти дійсно вмієш його вертіти?
— Авжеж.
— Може, станеш чірлідеркою в молодшій середній, еге?
Вона посміхнулась. То була така посмішка, якої Річі ніколи раніше не бачив. Мудра, цинічна й печальна водночас. Він відсахнувся трішки від непізнанного могуття цієї посмішки, як був відсахнувся від фотографії середмістя в альбомі Джорджі, коли та почала рухатися.
— To для таких дівчат, як Марша Федден, — промовила вона. — Як вона, чи Селлі Мюллер і Ґрета Бові. Для дівчат, які пісяють трояндовою водичкою. Їхні батьки допомагають купувати спортивний реманент і уніформу. Такі туди потрапляють. Я ніколи не стану чірлідеркою…
— Йсусе, Бев, не можна так упевнено…
— Звісно, можна, якщо це правда, — знизала вона плечима. — Мені однаково. Та й взагалі, воно мені треба, робити ті кульбіти, показуючи свої трусики мільйонам людей? Дивися, Річі. Учися.
Наступні десять хвилин вона наполегливо показувала Річі, як змусити його «йо-йо» «спати». Під кінець Річі вже почав кумекати що до чого, хоча здебільшого, після того як «йо-йо» «прокидалося», йому вдавалося підняти його тільки на половину мотузки.
— Ти недостатньо різко смикаєш пальцями, от і все, — сказала вона.
Річі подивився на годинник на «Мерілл Трасті» по той бік вулиці й схопився на ноги, запихаючи «йо-йо» собі до задньої кишені.
— Їй-бо,і мені треба бігти. Я мусив зустрітися з друзякою Скиртем. Він ще вирішить, ніби я пере… думав, чи щось теє.
— Хто такий Скирт?
— Ой. Це Бен Генском. Хоча я називаю його Скиртем. Знаєш, як отой Скирт Келхун, борець-реслер.
Бев насупилася:
— Це не дуже ґречно. Мені Бен подобається.
— Не шмахаття моя, маса! — заверещав Річі Голосом Негритосика, підкочуючи очі та змахуючи руками. — Не шмахаття моя, моя бу’е слухняна чо’ненький, мем, моя…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Воно» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Червень 1958 року“ на сторінці 92. Приємного читання.