— А як там Фінеас?
— Нормально.
Батькові, звичайно, було наплювати на Фінеаса. Тож він заговорив про інше.
— Твоя бабуся щойно сказала мені, що, виявляється, тебе прийняли до Південно-Західного університету в Джорджтауні.
Бабуся ствердно кивнула.
— Ти можеш розпочати навчання вже в серпні, — сказала вона.
— О, мене це зовсім не цікавить, — намагаючись весело посміхатися, відповіла Джинні.
Ніби вони запитували, що вона про це думає.
— Джинні, — знову заговорив батько, перезирнувшись із бабусею, — це, може, і засмутить тебе, але кожен із нас повинен займатися тією справою, яка найбільше йому підходить. Ось у мене, наприклад, добре виходить керувати справами на ранчо. Твоя бабуся пильно стежить, щоб я не припустився якоїсь помилки. Ну, а твоя мета тепер — отримати гідну освіту.
Дівчина помітила, якою поблажливою була батькова посмішка, коли він поглянув на бабусю, говорячи про неї. І так само він посміхався зараз їй, Джинні.
«Та він же анітрохи не поважає свою матір!» — зрозуміла раптом вона.
Душа вмить втекла кудись у п’яти. Чомусь стало холодно. Розмова з Фінеасом — то були порожні балачки. Їй доведеться — хоче вона цього чи ні! — поїхати до того ідіотського університету, щоб здобувати там ту кляту «гідну освіту».
— Цього разу тобі не доведеться вирушати так далеко звідси, — сказала бабуся.
— Я не збираюся ставати секретаркою, — почула дівчина власний голос.
— Тобі й не доведеться, — донеслися до неї, немов здаля, батькові слова.
— І вчителькою теж не хочу бути!
— Усі ми мусимо виконувати наші обов’язки, Джинні.
— Ми з Фінеасом розмовляли саме про це, — дзвінко вимовила вона.
У горлі пересохло, тож їй довелося влити в себе трохи води.
— Так чи інакше, а це правда, — сказав він.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син» автора Філіпп Майєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філіпп Майєр Син“ на сторінці 93. Приємного читання.