— Гадки не маю.
— Може, зателефонуємо дядькові Фінеасу?
— Він саме вирушив у якусь далеку подорож.
— Ти повинен щось зробити!
— Але… що?
— Не знаю. Але повинен.
Вулиці вже спорожніли. Адже на всіх стовпах чи парканах був приклеєний папірець, на якому від руки було написано: «Кожного, хто з’явиться на вулиці після заходу сонця, ми застрелимо без попередження, незалежно від кольору його шкіри. Техаські рейнджери».
Сержанта Кемпбелла я знайшов у підсобці крамниці, де продавали корми для тварин. Він, знявши взуття та спустивши штани, сидів на стільці й чекав, доки лікар Чавез підійде та огляне його рану. Цього разу йому прострелили ногу (куля влучила у верхню частину литки).
— Схоже на те, що люди навмисне ціляться вам у кінцівки, — пожартував я.
Нога Кемпбелла мала не такий уже й поганий вигляд: куля-бо не зачепила ні кістку, ні артерію. Сержант на якусь мить перевів погляд із лікаря на мене.
— Рану в руку отримуєш, коли хтось стріляє тобі в груди й хибить, — неквапно взявся пояснювати він. — Адже ти, коли прицілюєшся, тримаєш руки саме перед грудьми. А кулю в ногу я отримав від бандита, у якого стріляв минулої ночі, — він устиг вистрелити в мене вже після того, як упав.
Кемпбелл поглянув на мене так, ніби я був удвічі молодшим за нього, а не навпаки.
— Сповістіть тих мексиканців, які ще живі, що вони можуть сховатися в моєму ранчо, — сказав я йому.
— Це полегшить мені роботу.
Сержант, здавалося, не дуже й здивувався та зрадів, почувши це. Він знову перевів погляд на Ґуїллермо Чавеза (цей двадцятип’ятирічний хлопець був узагалі ветеринаром — як колись і його батько).
— Хто перев’язував вам рани? — спитав Чавез, розбинтовуючи руку сержанта.
— Я й перев’язував, — знизав плечима Кемпбелл. — А ви… справді лікар?
— Так, але лікую здебільшого тварин, — подивився Ґуїллермо просто йому в вічі.
— А диплом ви хоч отримали? — удав, що не зрозумів натяку, сержант.
— А хіба не видно? Ось тут усе написано! — показав лікар собі на лоба.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син» автора Філіпп Майєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філіпп Майєр Син“ на сторінці 36. Приємного читання.
TextBook