Філіпп Майєр Син

Син

— Я піду приготую той освіжаючий напій, — сказала вона.

Та чи справді їй того хотілося? Вона й сама не знала.

— Краще нам працювати далі, — мовив Генк, збираючи свої речі. — Мені навіть важко пояснити словами, як сильно я не хочу втратити цю роботу.

Він підвівся, але Джинні схопила його руку й притисла до своїх уст.

— Скажи мені: ти справді добре знаєш свого дядька? — запитав Генк.

Вона лишень похитала головою, не відпускаючи його руки.

— Він же мене повісить! Після того, як застрелить і заріже.

— Він тебе не займатиме. І ти нікуди звідси не підеш.

Дівчина відчула, що її лихоманить. Тільки б він цього не помітив!

— Я найбільший ідіот з-поміж усіх, хто живе на Землі, — зітхнув Генк.

Але залишився-таки лежати на ковдрі. Джинні пішла до авто й вийняла звідти все для приготування джулепу. А тоді змішала м’яту й цукор, налила чималу порцію бурбону, ретельно перемішала все це та додала лід. Це ж треба — склянки забула! Та Генк, мабуть, не заперечуватиме… Вона, усівшись поряд із ним, подала йому шейкер.

— Досить велика порція освіжаючого! — мовив він.

Доки Джинні готувала напій, Генк устиг акуратно перестелити їхню ковдру, пересунувши її ще далі в холодок. Дівчина знову відчула, що її аж лихоманить від хвилювання.

— Я забула чашки, — сказала вона. — Тож нам доведеться пити з однієї посудини.

— Не заперечую.

— І правильно робиш, адже це рецепт мого прадіда.

Генк із охотою ковтнув.

— Надзвичайно смачний джулеп! — сказав він, закашлявшись. — Милий Боже! Ти не боїшся, що в тебе після нього борода виросте?

— Та я ж п’ю це змалку.

Джинні ковтнула раз, а тоді вдруге. І одразу ж відчула, як алкоголь вдаряє їй у голову.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син» автора Філіпп Майєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філіпп Майєр Син“ на сторінці 156. Приємного читання.