— Я піду приготую той освіжаючий напій, — сказала вона.
Та чи справді їй того хотілося? Вона й сама не знала.
— Краще нам працювати далі, — мовив Генк, збираючи свої речі. — Мені навіть важко пояснити словами, як сильно я не хочу втратити цю роботу.
Він підвівся, але Джинні схопила його руку й притисла до своїх уст.
— Скажи мені: ти справді добре знаєш свого дядька? — запитав Генк.
Вона лишень похитала головою, не відпускаючи його руки.
— Він же мене повісить! Після того, як застрелить і заріже.
— Він тебе не займатиме. І ти нікуди звідси не підеш.
Дівчина відчула, що її лихоманить. Тільки б він цього не помітив!
— Я найбільший ідіот з-поміж усіх, хто живе на Землі, — зітхнув Генк.
Але залишився-таки лежати на ковдрі. Джинні пішла до авто й вийняла звідти все для приготування джулепу. А тоді змішала м’яту й цукор, налила чималу порцію бурбону, ретельно перемішала все це та додала лід. Це ж треба — склянки забула! Та Генк, мабуть, не заперечуватиме… Вона, усівшись поряд із ним, подала йому шейкер.
— Досить велика порція освіжаючого! — мовив він.
Доки Джинні готувала напій, Генк устиг акуратно перестелити їхню ковдру, пересунувши її ще далі в холодок. Дівчина знову відчула, що її аж лихоманить від хвилювання.
— Я забула чашки, — сказала вона. — Тож нам доведеться пити з однієї посудини.
— Не заперечую.
— І правильно робиш, адже це рецепт мого прадіда.
Генк із охотою ковтнув.
— Надзвичайно смачний джулеп! — сказав він, закашлявшись. — Милий Боже! Ти не боїшся, що в тебе після нього борода виросте?
— Та я ж п’ю це змалку.
Джинні ковтнула раз, а тоді вдруге. І одразу ж відчула, як алкоголь вдаряє їй у голову.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син» автора Філіпп Майєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філіпп Майєр Син“ на сторінці 156. Приємного читання.