Філіпп Майєр Син

Син

Аж тут він, на якусь мить стиснувши її руку у своїй, мовив:

— Не переймайтеся. Щоб ви знали, я такий самий.

Цілісінький день вони їздили туди-сюди територією ранчо. Генк час від часу різко гальмував, а тоді вискакував із машини та вилазив на дах кабіни.

— Що ви шукаєте? — нарешті поцікавилася Джинні.

— Вертикальне оголення породи. Та тут хіба щось угледиш… І звідки вони беруться — ці кляті чагарники?

— Вони ростуть скрізь.

— То я ж про те й кажу.

— Ні, я маю на увазі — не тільки на території нашого ранчо.

— Ще й бінокля свого забув, — пробурчав він, далі зосереджено роздивляючись місцевість. — А ви дуже чутлива людина, як на землевласника.

Вона промовчала.

— Принаймні тут у вас — непогані дороги, — заговорив Генк після паузи. — Кожен другий раз, коли я бурив свердловини в Техасі, мені доводилося ще й розчищати по три милі чагарників.

— Я вважаю, нам треба бурити біля тих ділянок, де хазяйнують «Гамбл Ойл».

— Ідея непогана, — протяг він. — От тільки вони викачують звідти нафту вже двадцять п’ять років. І якщо ми щось біля них знайдемо — вони одразу ж усю увагу зосередять на тих старих свердловинах. І, можливо, добуватимуть звідти ще більше нафти, а відтак ваш дядечко неабияк розлютиться на мене.

— То ви пропонуєте бурити будь-де?

— Ви, здається, казали, що тямите в конях?

— Авжеж.

— Так-от, я — так само розуміюся на свердловинах…

— …і тому вам удалося отримати роботу в мого дядька.

— Ми тут дещо підірвемо, — осміхнувся він, — щоб спростити завдання.

— Це ж чималі витрати, як я розумію.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син» автора Філіпп Майєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філіпп Майєр Син“ на сторінці 136. Приємного читання.