— Буду з вами відвертим, — мовив нарешті він. — Коням я не надто подобаюся, та й вони мені — теж.
— Дуже дивно.
— Для вас — може, і так. Але для мене найкращий транспорт — моє авто. Воно-бо точно не хвицатиметься, і ще — очі в мене через нього не свербітимуть.
— Я забула — звідки ви родом?
— З Місяця.
— Я можу допомогти вам полюбити коней.
— Якщо хочете — то спробуйте. Але якщо я отримаю удар копитом — найімовірніше, мої почуття до вас охолонуть.
Генк, голосно кахикнувши, відвів погляд від неї.
Джинні вчинила так само, відчуваючи дивне поколювання в усьому тілі. Ну ніколи вона ще не зустрічала таких прямолінійних чоловіків.
— Та не отримаєте ви жодного удару, — притишила вона голос, боячись, аби ненароком Флорес не почула (хоча це не так уже її хвилювало). — І не охолонуть ніякі ваші почуття!
Вона відчула, як червоніють її обличчя й шия.
— Можливо, ви й маєте рацію, — мовив Генк.
— У чому саме?
— А це, я гадаю, ми ще з’ясуємо.
Але тільки-но юнак сів за кермо — начисто, мабуть, забув про цю розмову. Дивився він куди завгодно — уперед, ліворуч, праворуч, — але тільки не на Джинні. І вона подумала, що, найпевніше, перебрала з прямолінійністю. І бовкнула таке, через що в нього точно склалося про неї хибне враження. Відчай охопив її з такою силою, що вона ні сіло ні впало вимовила:
— Я ще ніколи не була близька з чоловіком. Це я кажу на той випадок, якщо ви щось не те про мене подумали.
Він зареготав було, та стримався.
— Я не хочу, щоб у вас про мене склалося неправильне враження, — повторила вона.
— А ви, я бачу, не дуже-то й звикли до розмов із людьми, га?
Дівчина мовчки втупилася у вікно. Невже вона зараз розплачеться, мов ідіотка?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син» автора Філіпп Майєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філіпп Майєр Син“ на сторінці 135. Приємного читання.