— Я подумав, що вам забаглося повечеряти наодинці.
— Узагалі, у нас прийнято їсти разом із іншими.
— А хіба я належу до цих «інших»?
— Виходить, що належите.
— Гаразд. У такому разі — вибачте, що не покликав вас на вечерю, міс Мак-Каллоу.
Повернувшись до нього спиною, дівчина відчинила дверцята холодильника, щоб налити собі молока.
— Я виправлюся, — почувся голос Генка.
— Я й не сумніваюся.
Джинні не бачила його обличчя в той момент (та їй не дуже й хотілося цього), але могла заприсягтися, що він іронічно посміхається в неї за спиною.
— Зараз я вам покажу вашу кімнату, — мовила дівчина.
Вона повела його нагору сходами: повз величезні портрети полковника та його синів, а тоді — повз римські погруддя, зображення Помпеї, мармурові статуї та срібні прикраси. Нарешті вони дісталися протилежного крила будинку, де були розташовані кімнати для гостей. Чомусь вона була впевнена, що Генк звик спати у своїй машині.
— Сподіваюся, що вам тут буде досить зручно, — ввічливо мовила Джинні.
Він лишень знизав плечима, і дівчина відчула, що знову на нього сердиться.
— Що ж, добраніч, — усміхнувшись, сказав юнак. — Знаєте, а я спочатку думав, що ви безнадійно зіпсоване дівчисько. Та це, бачу, не зовсім так.
Ну, це вже занадто! Нічого не відповівши, вона розвернулася й пішла — майже побігла — геть із цього крила.
Наступного ранку Генк розгорнув мапи на великому столі в їдальні.
— Ваш дядько казав, що найвидиміші зсуви породи розташовані ось тут — у східній частині ваших володінь. Тож звідти й слід почати.
— Тоді я скажу, щоб нам осідлали коней. Пішки-бо йти буде дуже важко — там повно чагарників.
Він мовчав — наче не розчув, про що вона говорила.
— Я подбаю про те, щоб вам знайшли підходящі чоботи, — не дочекавшись відповіді, додала Джинні. — Ваше взуття навряд чи влізе в стремена.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син» автора Філіпп Майєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філіпп Майєр Син“ на сторінці 134. Приємного читання.