Розділ «Нездоланний»

У базі даних був запис про дзвінок від Малоні, датований трьома різними числами. Останній із них було зроблено менше ніж місяць тому, другий – за три тижні до того, а найдавніший – за два тижні до другого. З проміжком у п’ять тижнів, загалом чотири тижні тому. Номер вхідного дзвінка був одним і тим самим усі три рази. Він починався із коду 501, який ніхто з них не ідентифікував.

Вествуд не зробив жодних записів ані про тему, ані про зміст усіх трьох розмов. Проте він заніс ім’я, номер, дату та час розмови простісінько до папки під літерою «С».

– А це означає?.. – перепитав Ричер.

– Секретно, – відповів Вествуд.

– Що саме сюди належить?

– Це дуже велика група.

– Наведіть мені приклад.

– Пожежні сигналізації повинні бути в кожному будинку, бо на них розташовані камери та мікрофони, які бездротовим способом приєднані до урядових кабінетів. А також до отруйних газових камер, якщо уряду не сподобаються ваші слова або дії.

– Ківер не витрачав би на таке часу.

– А я б не проігнорував дещо більш серйозне.

– Можливо, йому не все детально пояснили.

– Думаю, інакше й бути не могло.

– Ви впевнені, що зовсім не пам’ятаєте того Малоні?

Замість відповіді Вествуд пройшовся по нефільтрованому списку своїх вхідних дзвінків. Монітори були досить великого розміру, і їх було два, проте місця на них все одно вистачило лише на частину календарного року.

Ричер запитав:

– Ми теж тут є?

Вествуд кивнув:

– Від сьогоднішнього ранку.

– До якої папки ви нас зарахували?

– Я ще не вирішив.