Вествуд кивнув:
– Тому що ви вважаєте, що клієнт містера Ківера обдзвонив геть усіх, починаючи з Білого дому. Включно зі мною.
– Саме із цього нам і потрібно починати. Із клієнта. Нам потрібно почути історію знову, від самого початку, як це зробив Ківер. Тоді, можливо, нам удасться спрогнозувати, що трапиться далі.
– Я отримую сотні дзвінків. Я вже казав вам про це.
– Скільки?
– Безліч.
– І ви всі розмови занотовуєте. Про це ви нам також казали.
– Не надто скрупульозно.
– Ми могли б розгадати ці записи.
– Вам знадобилось хоча б ім’я.
– Я думаю, воно у нас є.
Ченґ поглянула на Ричера.
– Можливо, – сказав він їй.
А тоді він повернувся до Вествуда і продовжив:
– Скоріш за все, це несправжнє ім’я, проте це вже дещо. Ви казали нам, що рано чи пізно ви блокуєте надокучливі дзвінки. Коли люди зловживають вашою ґречністю. Може, хлопця це спантеличило, і він спробував зв’язатися з вами знову під іншим іменем та з іншого номера?
– Може бути, – відповів Вествуд.
Ричер обернувся до Ченґ та сказав:
– Покажіть йому закладку Ківера.
Ченґ витягла папірець зі своєї кишені та розгладила його на столі. Номер, що починався числом 323 та слова: «Материн Спочинок – Малоні».
Вествуд сказав:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нездоланний» автора Лі Чайлд на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нездоланний“ на сторінці 88. Приємного читання.