TextBook «Інґ… Інґлвуд», — похапцем промовила вона.
Він холодно поглянув на неї, а потім повернувся до стіни.
«Ясно, — сказав він. — Ти… ти жила сама?»
«Я була одружена».
«Де ж твій чоловік?»
Вона глитнула. «Він мертвий».
«Відколи?»
«Минулий тиждень».
«І що ти робила після його смерті?»
«Тікала. — Вона прикусила нижню губу. — Я втекла».
«Тобто ти весь цей час блукала?»
«Т-так».
Він мовчки дивився на неї. Ураз він рвучко розвернувся і, голосно гупаючи чобітьми, попрямував до кухні. Відчинивши дверцята шафи, він дістав звідти пригорщу зубчиків часнику. Поклав їх на тарілку, подрібнив на шматки й потовк на кашку. У ніздрі вдарив їдкий запах.
Вона лежала, спершись на лікоть, коли він повернувся. Без вагань ткнув тарілку їй майже в саме лице.
Слабко схлипнувши, вона відвернула обличчя.
«Що ти робиш?» — спитала, кахикнувши.
«Чому ти відвертаєшся?»
«Будь ласка…»
«Чому ти відвертаєшся?»
«Бо смердить! — Її голос зривався на плач. — Не треба! Ти робиш мені зле!»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Я — легенда» автора Річард Метісон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина III Червень 1978 року“ на сторінці 6. Приємного читання.