Розділ «Острів Трісда»

Легенда ніколи не був заможним. Він виживав завдяки власному шарму та вкраденим серцям, але Анналізі було байдуже. А от її батько, заможний купець, ніколи б не дозволив дочці вийти заміж за жебрака.

— То вони побралися? — запитала Телла.

— Про це ви довідаєтеся далі, — зауважила бабуся.

Хмара затулила місяць за її спиною, лишивши два крихітних проблиски світла. Вони застигли над її сивим волоссям, як диявольські ріжки.

— У Легенди був план, — вела далі бабуся. — Невдовзі на трон мала зійти майбутня імператриця Меридіальної Імперії Елентін. Легенда вірив, що виступ на її коронації подарує йому славу та гроші, й тоді він точно пошлюбиться з Анналізою. Проте Легенду ганебно вигнали як бездару.

— Я б не вигнала, — зітхнула Телла.

— І я б не вигнала, — погодилась Скарлет.

— Якщо ще раз мене переб’єте, кінця історії не буде, — звела брови бабуся. Скарлет і Теллою скрутили губи у крихітні рожеві сердечка.

— Тоді Легенда нічого не знав про магію, проте вірив у історії, які йому розповідав батько. Він чув, що кожній душі дається одне неймовірне бажання, лише одне. Якщо людина прагне чогось понад усе на світі, вона може віднайти крихту магії задля його здійснення. Тому Легенда вирушив на пошуки жінки, що зналася на магії і чарах.

— Отже, до відьми, — прошепотіла Скарлет.

Бабуся замовкла. Очі крихітної Телли та маленької Скарлет зробились завбільшки з блюдця, а скляна кімната перетворилась на дерев’яні стіни трикутної хатинки. Бабусина історія почала оживати на їхніх очах. Зі стелі звисали жовті свічки, розливаючи густий туман.

По центру сиділа жінка з неймовірно рудим волоссям. Напроти стояв простий юнак, на голові в нього був темний капелюх. Легенда. Хоча Скарлет і не бачила чітко обличчя, вона впізнала його за символом на капелюсі.

— Жінка запитала, чого йому хочеться понад усе, — продовжила бабуся. — Легенда відповів, що хотів би очолювати найвеличнішу на світі трупу артистів, щоб завоювати серце коханої, Анналізи. Проте жінка попередила, що отримати і те, й інше неможливо. Він мав обрати лише одне.

Легенда однаковою мірою був честолюбним і вродливим, тому вірив, що чаклунка помиляється. Він був певен, що як стане знаменитим, це дозволить йому побратися з Анналізою. Тому обрав саме це бажання. Він волів, щоб його виступи стали легендарними й магічними.

Легенький вітерець промайнув кімнатою, загасивши всі свічки, крім однієї, що відкидала світло на Легенду. Скарлет не бачила його обличчя, проте могла присягнутися: в ньому щось змінилося. Здавалося, його огорнув півморок.

— Перетворення розпочались тієї ж миті, — пояснила бабуся. — Їхню магічну дію підсилювали щирі бажання Легенди, що несли в собі потужну силу. Відьма пообіцяла, що його виступи перетворяться на дивовижне поєднання правди та вигадки, якої досі ще не бачила жодна жива душа. Проте вона також попередила, що кожне бажання має ціну. Що частіше він виступатиме, то більше перевтілюватиметься у ролі, які виконуватиме. Як гратиме негідника, то й сам таким стане.

— Отже, це означає, що він негідник? — поцікавилась Телла.

— А що сталося з Анналізою? — позіхнула Скарлет.

Бабуся зітхнула:

— Відьма не збрехала, коли казала, що Легенда не зможе одночасно мати і славу, і кохання. Легенда був уже не тим хлопчиною, котрого вона покохала. А тому Анналіза вийшла заміж за іншого чоловіка, розбивши тим самим серце Легенди. Він став знаменитим, як того й бажав. Легенда стверджував, що Анналіза його зрадила, і зарікся більше ніколи нікого не кохати. Дехто назвав би його поганцем. А хтось вважає, що чари піднесли його до рівня бога.