Розділ «Януш Пшимановський Витівки Йонатана Коота»

— Як це?

— Двадцять дев’ятого лютого, тому досі тільки двічі мав день народження, якщо не рахувати перший.

— А яке це має відношення до дня сьогоднішнього?

— Ви ж казали, щоб з початку.

— З початку, тобто від моменту, коли на закінчення нашої розмови на мосту я сказав тобі, щоб ти попросив білетера пустити тебе в цирк.

— Значить, я повинен говорити з кінця?

— Говори з кінця, — інспектор витер з лоба піт.

— Ну, я зазирнув до вас у вікно й запитав, чи ви поїдете на машині з увімкненою сиреною, бо тільки-но той диктор вискочив, я подумав собі: буде заваруха. І справді, приїхав міліцейський патруль, прибігло двоє дружинників — один старий і один молодий, і вони хотіли через цей мед, і тоді…

— Через який мед?

— Справжній.

— З «Гіперсаму»?

— «Гїп» сьогодні зачинений, але медом намазано скрізь по стінах, по парканах, на них сидять оси й гудуть, а тільки-но хтось підходить, вони на нього з зубами…

— Оси не-мають зубів.

— Але ж кусаються.

— Жалять.

— Налетять на вас, то самі побачите, що кусаються.

— І проходу ніякого немає?

— Немає. Я двічі довкола обійшов, бо теж хотів би бути «мармеладом» і що-небудь сказати в мікрофон.

— Ким бути?

— «Тер-pop-хор-рор-мармеладом».