Розділ «Януш Пшимановський Витівки Йонатана Коота»

— Який пан, такий крам!

Оплески.

— На трубу не розкривай губу!

Сміх. Бурхливі оплески.

— Наш дорогий міністр…

Оплески довготривалі й бурхливі.

— …повідомив, що як-як-конструктор, як-як-корифей і як-як-колективу представник, як-як-комбінату директор маю переказати вам його сердечні поздоровлення і одержати Велику нагороду за створення вузла СПРИТ-КА.

Тепер оплески вже не вщухали, чулися вигуки і спів. Загальне піднесення сягнуло такого рівня, що і Йонатан, сидячи під огорожею, відчув бажання галайкнути, чи то пак вигукнути якесь гасло, — коли зненацька зовсім близько, на щастя, з другого боку бетонного муру, пролунав голос, від якого в Коота похолола в жилах кров.

— Ну то що, громадянко Леокадіє? В цій ситуації слідство ми припиняємо, — сказав інспектор Новак, який, певне, сидів на купі залізничних шпал біля місця, звідки рано-вранці капітан Коот вирушав паровозом на операцію. — Нікого чужого тут не було, нічого лихого не сталося, а черговий інженер сам собі подряпав вухо, коли голився.

— Все воно так, якби не цей радіотелефон, — зітхнула панна Леокадія, вона ж Лоліта. — Старий розізлився і наказав будь-що знайти злодія.

— То треба пояснити йому чи якось інакше на нього вплинути.

— Пояснити йому щось — марна річ, а вплинути на нього, крім міністра, може тільки дочка. Івонка діє на нього як чарівниця.

— От і спробуйте через неї.

— Спробувати можна, але Івонка разом з інструментальним ансамблем поїхала на гастролі й вернеться лише в суботу.

— Тоді будемо шукати, — тихо буркнув представник закону. — Аби лиш потім не шкодував…

— Аби що? — не розчула секретарка.

— Нічого, це я так, — змінив тон інспектор. — Я доповім, що напав на слід. На сидінні автомашини виявлено краплину крові. В лабораторії вже досліджують, кому вона належить.

Почувши таку грізну звістку, Йонатан пірнув в густий верболіз і мимо одірваної труби поповз понад зарослим шелюгою берегом назад.

— Добре, що ти прийшов! — радо зустрів його Ерик і забобонно постукав дзьобом у сірий стовбур. — Ще хвилина — і я полетів би давати відсіч.

— Всупереч наказу? — Коот сердито нахмурився.