— Може, запам’ятав якусь фразу чи хоч слово? Він говорив голосно. Ну, швиденько!
— Ви й запам’ятовувати не наказували.
Капітан зрозумів, що його командирський тон тут не зарадить, тому, зіп’явшись на задні лапи, дотягнувся до гілки, на якій сидів Ерик, і обняв його забинтованою правою лапою.
— Любий Ерику! Бойове завдання ти виконав чудово. Я пам’ятаю, що не було наказу запам’ятовувати, тому прошу тебе як друга: пригадай, про що вони говорили.
— Про те, що забило, — після паузи мовив Крилатий.
— Про паровоз? Про котел? Про пару?
— Ні. Про якусь тверду річ…
— Може, чим забило?
— Еге ж. Він весь час повторював: я-як-ко, я-як-ко.
— О, скот-т-тер’єр кундельбері! — по-шотландськи вилаявся Йонатан і блискавично прийняв рішення: — Ти лишайся, а я побіжу…
— Я лечу з тобою, прикриватиму з повітря, — підхопився Ерик.
— Ви, рядовий Повзику, лишаєтеся і чекаєте на повернення розвідувального патруля, з’ясовувати ворожі наміри я буду сам.
Туман розвіявся, роса висохла, повітря стало прозоре — інспектор Новак напевне вийшов на слід, і капітан цього разу побіг не навпростець, а вздовж берега через шелюгу до того місця, де заводська огорожа впиралась у воду. Поблизу лежало колесо й відірвана паровозна труба — їх закинуло сюди силою вибуху. Спершу Коот хотів був оглянути ці рештки, та потім вирішив зробити це дорогою назад, а тим часом рушив уздовж зарослої кущами пекучої і глухої кропиви й обліпленої реп’яхами огорожі. Стоїчно проповз аж до дірки в бетонній стіні.
За огорожею до нього долітав лише піднесений голос директора, що перекривався оплесками, і раз чи два навіть бурхливими й довготривалими. Лише коли він просунув голову в отвір і, наче радари, наставив обидва вуха в потрібному напрямку, почав розрізняти окремі слова:
— …Я-як конструктор, я-як конгеніальний, я-як координатор, я-як кооператор, разом з товаришкою, що надала справі конкретного ідейного спрямування, даємо моєму винаходові назву Вузол СПРИТ-КА. «Сприт» від Спритек, «ка» — від Катажина. Наш міністр…
Овація на хвилинку перервала промову.
— Наш улюблений міністр, — повторив директор, — привітав нас і повідомив, що вузол СПРИТ-КА, завдяки якому на підприємстві безперервно, повторюю, безперервно..
Знову овація.
— …працюватимуть фільтри, поглиначі, очищувачі, окислювачі й пилососи. Ви спитаєте чому?.. А тому, товариші, що всмоктувальна труба розташована нижче відвідної, тобто вона втягує ту саму воду, яку викидає…
Овація.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Витівки Йонатана Коота» автора Януш Пшимановський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Януш Пшимановський Витівки Йонатана Коота“ на сторінці 36. Приємного читання.