TextBook І такий завзятий,
Що тікають геть від нього
Вороги закляті.
Няв, няв, няв…
Няв, няв, няв…
Няв, няв, няв!
Йонатан, стараючись приховати зворушення, причісував посивілого лоба, непомітно тер лапою очі і мурчав:
— Граєш нову роль, виспівуєш нові слова на стару мелодію, робиш з мене бульдог знає кого, якогось бандита з великої дороги…
— Тоді вже радше розбійника, тату! Ти знаєш, як про тебе співають?
— Хто?
— Усі. Панно Зосю! Пане Боцмане! Три-чотири!
Кішечка махнула лапою, і вони втрьох заспівали по-гуральському[20] на три різні голоси:
Гей, допоки Цюркава до озера плине,
Гей, допоки зеленіє листя тополине,
Гей, сміливих слава не загине,
Поки Коот з ними…
Йонатан, повернувши вуса до кущів бузку, старанно й поволі виламував дві розквітлі китиці. Робив він це довше, ніж будь-коли, тамуючи хвилювання, нарешті вручив їх співачкам і подякував їм за пісню уже своїм звичним голосом.
Боцман тим часом відчепив поплавки від водопеду, зручно вмостився на них і промовив:
— Коли ми підпливали до берега, ви, любі терористи, саме обговорювали якесь важливе питання…
— Не терористи, а транспортники, — перепинив його сержант Повзик.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Витівки Йонатана Коота» автора Януш Пшимановський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Януш Пшимановський Витівки Йонатана Коота“ на сторінці 119. Приємного читання.