Черево Парижа
— Ти ж почекаєш сніданку, правда? — запитав Кето.— Ми снідаємо дуже рано, о десятій годині.
В кімнаті чути було сильні пахощі з кухні. Флоранові пригадалася жахлива минула ніч, його в’їзд до Парижа на городині, його смертельна мука серед повного по вінця ринку, безперервний потік харчів, від якого він щойно втік. І він промовив тихим голосом, несміливо посміхаючись:
— Ні, я, бачиш, дуже голодний.
Наступний розділ:
II
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Черево Парижа» автора Еміль Золя на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „I“ на сторінці 11. Приємного читання.