Розділ « III Так само»

Оазянка ледь-ледь здригнулася.

— Боляе, — подумавши з півхвилини, погодилася вона. — Боляе.

Видобувши з неї це визнання, Пітер відчув немовби провину впереміш із радістю перемоги. Він знав, що  зазнають глибоких почуттів, зокрема і горя; Пітер відчував це. Вони не були винятково практичними істотами. Вони не могли бути такими, інакше б не мали такої сильної потреби у Христі.

— Тобі коли-небудь хотілося померти, Номере П’ять?

Пітер уже знав її справжнє ім’я і навіть міг сяк-так вимовити його, але Номер П’ять дала зрозуміти, що воліє, аби до неї зверталися на її християнське ймення.

— Мені хотілося, — додав Пітер, сподіваючись відвертістю поглибити їхні стосунки. — Коли у мене в житті були тяжкі часи. Інколи біль такий нестерпний, що нам здається, краще взагалі не жити.

Номер П’ять довго мовчала.

— Крае жити, — нарешті промовила вона, пильно дивлячись на свою руку в рукавичці, наче в ній було заховану якусь велику таємницю. — Бути мертвим — не добре. Бути живим — добре.

Хоча Пітер і опановував потроху оазянську мову, однак до розуміння податків цивілізації  він не наблизився ні на крок.  ніколи не згадували про минуле свого народу і, здається, навіть не уявляли стародавньої історії: ні власної, ні чиєїсь. Наприклад, вони або не могли збагнути, або ж вважали незначним те, що Ісус ходив по землі кілька тисяч років тому: їм було однаково, наче це все сталося минулого тижня.

У цьому аспекті вони, без сумніву, були зразковими християнами.

— Розкажіть мені про Курцберга, — просив їх Пітер.

— Курберг піов.

— Дехто з аміківців каже жахливі речі. Я думаю, вони жартують, але я не впевнений. Вони кажуть, буцімто ви вбили його.

— Убили?

— Зробили його мертвим. Як римляни зробили мертвим Ісуса.

— Іу не мертвий. Іу живий.

— Ну так, але його було вбито. Римляни били його і прицвяхували на хресті, де він помер.

— Бог є диво. Іу білье не мертвий.

— Авжеж, — погоджувався Пітер. — Бог є диво. Ісус більше не мертвий. Але що ж сталося з Курцберґом? Він також живий?

— Курберг живий. — Делікатна рука в рукавичці обвела порожню місцевість довкола. — Ходить. Ходить, ходить, ходить.