Розділ «Лабіринт»

— Ходи сюди, донечко, — сказав він тихо.

Нахилившись, він прибрав з її обличчя пасмо волосся.

— Це на тебе не схоже. Розкажи-но мені, що трапилося.

Алаїс спробувала ще раз опанувати себе, ненавидячи тривогу й ту цікавість, причиною якої вона стала. Витерши заплакані й замурзані щоки хустинкою, що їй дав батько, вона промокнула також почервонілі очі.

— Випий ось це, — промовив Пелетьє, простягаючи їй кухоль вина. Він опустився на лаву поряд. Старе дерево прогнулося й зарипіло під його вагою. — Франсуа вже пішов. Тут немає нікого, крім нас. Ти маєш заспокоїтись і розказати, що спричинило такий твій стан. Це через Гільєма? Невже він зробив щось таке, що тебе дуже засмутило? Коли так, то даю тобі слово, що я...

— Це не через Гільєма, тату, — перервала його Алаїс. — Це не пов’язано ні з ким...

Вона звела очі й одразу ж зніяковіло опустила їх. Сидячи перед батьком у такому стані, дівчина почувалася приниженою.

— Тоді що? — наполягав він. — Як я зможу тобі допомогти, якщо ти мені не розповіси, що все-таки сталося?

Вона важко ковтнула, відчуття провини та жаху не давали їй змоги почати розповідь.

Пелетьє взяв її за руку.

— Ти вся тремтиш, Алаїс.

Вона чула в його голосі турботу й любов, розуміла, яких зусиль він докладав, щоб не піддатися страху.

— І поглянь на своє вбрання, — сказавши це, він підняв пальцями поділ її сукні. — Воно мокре та брудне.

Алаїс помітила, який він втомлений, стурбований і розгублений через її підупад, хоча дуже намагається не показувати цього. Зморшки на його чолі скидалися радше на борозни. Як вона раніше не спостерігала, що волосся на його скронях подекуди вкрилося сивиною?

— А я й не знав, що тобі може бракувати слів, — промовив батько, намагаючись порушити її мовчанку. — Ти маєш розказати мені, що до чого.

Його слова були сповнені величезної любові та ніжності, й це краяло їй серце.

— Я боюся, що ви розсердитесь, Paire[13]. І це буде цілком справедливо.

Він напружився, але посмішка не зійшла з його обличчя.

— Обіцяю не лаяти тебе, Алаїс. А зараз не мовчи, розповідай.

— Навіть якщо я скажу, що ходила до річки?