Розділ «Лабіринт»

— Яке ще повідомлення?

Її думки переплуталися. Що б сказав її батько? Як вона зможе виправдатися?

— Я...

— Що за повідомлення?

Алаїс затамувала подих. Понад усе інше, вона б хотіла, щоб узаємини між нею та чоловіком були відвертими, але вона пообіцяла батькові мовчати.

— Messire, пробачте мені, але я не можу сказати вам цього. Повідомлення стосується тільки мого батька.

— Не можеш чи не скажеш?

— Не можу, Ґільєме, — із жалем промовила Алаїс. — Я б розказала за інших обставин.

— Він посилав за тобою? — розсердився Гільєм. — Він посилав за тобою, не питаючи мого дозволу?

— Ні, ніхто не посилав за мною! — крикнула Алаїс. — Я приїхала з власного бажання.

— Одначе все-таки не кажеш мені, чому?

— Благаю тебе, Гільєме! Не проси мене порушити обіцянку, дану батькові. Будь ласка! Спробуй зрозуміти.

Зненацька Гільєм схопив її за руки і струснув.

— Ти мені не скажеш? Ні? — він гірко розсміявся. — Як по-дурному я гадав, ніби повністю володію тобою.

Алаїс спробувала затримати чоловіка, але він уже прямував крізь юрбу.

— Гільєме! Зачекай.

— Що сталося?

Алаїс раптово обернулася і побачила, що ззаду підійшов батько.

— Мій чоловік образився через те, що я не можу йому довіритися.

— Ти сказала, що я не дозволив тобі про це говорити?