Розділ «Лабіринт»

— Ну, тоді що у вас є для мене ще?

— Бйо передав дівчині записку, — сказав Домінго.

— Котра зникла разом з нею самою, — саркастично додав Поль. — Чому ви тут, Домінго, якщо вам нема чого сказати нового? Чому ви марнуєте мій час?

Домінґо густо і бридко почервонів.

— Ми знаємо, де вона, Сантіні засік II в Тулузі сьогодні вранці.

— І...

— Дівчина покинула Тулузу приблизно годину тому, — вів далі Брезар, — вона провела другу половину дня в Національній бібліотеці. Сантіні також перевірив список сайтів, які вона там переглядала.

— Ви стежите за її автом? Чи, може, я вимагаю від вас занадто?

— Так, ми простежили. Дівчина прямує до Каркассона.

Оті сів у своє крісло і поглянув на доповідача через стіл.

— То ви чекатимете на неї в готелі, чи не так, Домінґо?

— Так, сер. А який го...

— Навпроти Нарбонської брами, — різко перервав його Оті. — Я не хочу, щоб вона знала, що ми за нею стежимо. Пильнуйте кімнату, авто, геть усе, але не дайте їй здогадатися про це.

— Ми ще щось шукаємо, крім каблучки та записки, сер?

— Книгу, приблизно таку завбільшки, — Оті показав на свій нотатник. — У грубій палітурці, що тримається на шкіряних зав’язках. Вона дуже цінна і дуже тендітна. — Поль покопирсався у папці й, діставши звідти фотографію, кинув її через увесь стіл, — подібна до цієї. — Він дав Домінґо кілька секунд, щоб роздивитися фото, потім забрав його назад. — Якщо це все...

— Ми також дістали від медсестри в лікарні ось це, — швидко додав Брезар, тримаючи в руках складений папірець. — Це було в кишені Бйо.

Оті взяв папірець. То була квитанція на відправлення пакунка з головпоштамту Фуа в понеділок увечері на каркассонську адресу.

— Хто така Жанна Жіро? — запитав Оті.

— Бабуся Бйо з боку матері.

— Де вона тепер? — запитав Поль, а потім натис кнопку внутрішнього зв’язку і промовив: — Орелі, мені потрібна інформація про Жанну Жіро. Ж-і-р-о, що мешкає на вулиці Ля-Гаффе. Дістань її якомога швидше.