Дорога

— Поки що не знаю.

— Що-небудь придумав?

— Давай підемо. Почнемо з того, що будемо прибирати за собою сміття.

— Щоб вони не вирішили, ніби у нас багато їжі.

— Так.

— І тоді вони спробують нас вбити.

— Вони нас не вб'ють.

— Спробувати можуть.

— Нам поки нічого боятися.

— Це добре.

— Думаю, не завадило б почекати в укритті і подивитися, хто вони.

— І скільки їх.

— Правильно, і скільки їх.

— Добре.

— Якщо нам вдасться перейти струмок, то можна піднятися он на ту скелю і звідти стежити за дорогою.

— Добре.

— Знайдемо містечко.

Піднялися і склали ковдри у візок.

— Підбери банку, — сказав батько.

Тільки в сутінках вони дісталися до того місця, де дорога перетинала струмок. Пройшли по мосту і затягли візок в ліс, шукаючи, де б його непомітно приховати. Стояли, дивилися на дорогу, освітлену західним сонцем. Хлопчик сказав: