Дорога

— А можна лампа погорить, поки я не засну?

— Звичайно можна.

Хлопчик ніяк не міг заснути. Повернувся і подивився на батька. У тьмяному світлі каганця його обличчя з темними розводами від дощу нагадувало старовинну маску трагіка.

— Можна я у тебе дещо спитаю? — сказав хлопець.

— Так. Звісно..

— Ми помремо?

— Коли-небудь. Не зараз.

— Але ми й далі будемо йти на південь.

— Так.

— Там буде тепло.

— Так.

— Добре.

— Що добре?

— Нічого. Просто добре.

— Спи.

— Добре.

— Я задую нічник, гаразд?

— Так, нехай.

А потім із темряви:

— Можна я ще дещо спитаю?