Розділ 22 Визнання

— Якщо й зробить, то тут поряд протиотрута. «Ця слабенька претензійна сентиментальна історія (якщо її можна назвати історією) сповнена банальних і тривіальних речей. Купа непов’язаних між собою епізодів, замальовок розмов, перемішана з довжелезними періодами роздумів і самоаналізу».

— Сумніваюся, що той, хто це написав, сам знав значення усіх слів, які вжив, — озвалася тітка Лаура.

— «Дія розгортається на острові Принца Едварда — шматочку іншої країни, відокремленому від узбережжя Ньюфаундленда».

— Ці янкі взагалі не вивчають географію? — пхикнув розгніваний кузен Джиммі.

— «Книга, яка не зіпсує читачів».

— Це був справжній комплімент, — мовила тітка Елізабет.

Кузен Джиммі розгубився. Звучало правильно, та… звісно, книга любої маленької Емілі не може нікого зіпсувати, але…

— «Написати відгук про таку книгу — все одно що спробувати розібрати крило метелика чи віднайти таємницю аромату трояндової пелюстки».

— Занадто пишно, — чмихнула тітка Елізабет.

— «Солоденька сентиментальність, яку автор либонь вважає поетичною».

— Не хотів би я коли-небудь потрапити йому на язик, — з почуттям сказав кузен Джиммі.

— «Нешкідлива книга, яка легко читається».

— Не знаю чому, та мені не подобається, як це звучить, — прокоментувала тітка Лаура.

— «Доки читаєш цю книгу, усмішка не зникає ні з твого обличчя, ані з твого серця».

— Це вже написано англійською. Це я вже можу зрозуміти, — розпломенівся кузен Джиммі.

— «Ми почали читати, але згодом зрозуміли, що дочитати цю недороблену і нудну книгу неможливо».

— Що ж, все, що я можу сказати, — обурено мовив кузен Джиммі, — це те, що з кожним прочитанням «Трояндова мораль» подобається мені все більше й більше. А що, ввечері я вчетверте її перечитав, і вона настільки мене захопила, що я зовсім забув про вечерю.

Емілі усміхалась. Думка мешканців Місячного Серпа важила для неї більше ніж думка всього-всенького світу. Яка різниця, що писали у відгуках, коли тітка Елізабет висловила останню і вирішальну думку:

— Що ж, я ніколи не могла повірити в те, що стопка аркушів паперу може стати такою подібною до реального життя як та книга.