Розділ 22 Визнання

— О, але послухайте оце, — весело вигукнула Емілі. — «Пеґ Еплґат просто нездоланна», «Пеґ — дуже яскрава особистість», «Пеґ занадто розкішна, щоб не визнати, що всі ми перебували під її чарами», «одна з безсмертних жіночих постатей у літературі». Що тепер скажеш про зелені очі, кузене Джиммі?

Кузен Джиммі похитав головою. Його це не переконало.

— А цей відгук особисто для тебе, — підморгнула Емілі. — «Психологічна проблема, що корінням своїм іде з глибокої підсвідомості, надає книзі ваги та цінності, якщо лиш зачепить бодай раз за живе».

— Я розумію кожне з цих слів, якщо брати їх по одному, за винятком двох мені невідомих, але всі разом вони звучать безглуздо, — з сумом проказав кузен Джиммі.

— «Під невловимістю й атмосферним чаром криється чудова твердість характеру».

— Цього я теж не зрозумів, — зізнався кузен Джиммі. — Але звучить як похвала.

— «Звичайна і посередня книга».

— Що значить «посередня»! — вигукнула тітка Елізабет, будучи далекою як від метафор, так і від гностицизму.

— «Гарно написано, із мерехтливими вставками гумору. Панна Стар справжній митець».

— О, це вже схоже на відгук людини з клепкою в голові, — промуркотів кузен Джиммі.

— «Загальне враження, що книга могла б бути значно гіршою».

— А цей рецензент певно намагався здатися розумним, — прокоментувала тітка Елізабет, мабуть забувши, що й вона казала те саме.

— «Цій книзі бракує стихійності. Вона солоденька, мелодраматична, слізливо-сентиментальна й наївна».

— Знаю, що впав колись до колодязя, — задумливо мовив кузен Джиммі. — Може, через це я не бачу здорового глузду в цьому відгуку?

— Ось те, що ти зможеш зрозуміти… можливо. «Панна Стар мала винайти фруктовий сад Еплґатів, так само як і свою зеленооку героїню. На острові Принца Едварда немає фруктових садів. Всі вони були вбиті жорсткими солоними вітрами, що дмуть цією вузькою смугою піску».

— Будь ласка, прочитай це ще раз, Емілі.

Емілі прочитала. Кузен Джиммі почухав голову, потім струснув нею.

— Що вони хочуть цим сказати?

— «Це чарівна історія, і повідана теж чарівно. Персонажі змальовані майстерно, діалоги написані легко, описи на подив вдалі. А тонкий гумор просто неймовірний».

— Сподіваюся, це не зробить тебе пихатою, Емілі, — застерегла тітка Елізабет.