Лоліта

малий, нiжним мохом вкритий, а посеред межу червону врито" й так далi.

Боюся, знов захворiю на нервовий розлад, якщо зостанусь жити в цьому домi,

пiд сталим натиском нестерпної спокуси, бiля моєї ясочки - моєї та Едгарової

ясочки - "моєї долi, нареченої моєї". Чи втаємничила її вже мати-природа в

Таїну Менархiї? Почуття опуклостi. "Прокляття", як називають це iрландки...

Iнакомовно: "падiння з даху" або "гостює бабуся". "Панi Матка (цитую з

часопису для дiвчат) починає будувати товстий м'який передiл - знадобиться,

якщо всерединi ляже дитинка". Крихiтний вар'ят у своєму оббитому повстю

покої для буйних.

Мiж iншим: якщо коли-небудь я здiйсню всерйоз убивство - вiдзначте це

"якщо" - позов повинен би бути сильнiшим нiж той, що я його вiдчув до

Валерiї. Ретельно вiдзначте, що я тодi дiяв доволi нескладно. Коли вам

захочеться - якщо захочеться - смажити мене на електростiльцi, майте на

увазi, будь ласка, що тiльки напад запаморочення мiг надiлити мене тiєю

примiтивною енергiєю, без якої не можна перетворитись на звiра (можливо, що

вся ця частина пiдправлена в порiвняннi з щоденничком). Iнодi я ввi снi

пориваюсь на вбивство. Та знаєте, що трапляється? Тримаю, примiром,

пiстолет. Цiлюсь, наприклад, у спокiйного ворога, який виявляє байдуже

зацiкавлення до моїх дiй. О так, я вправно тисну на собачку, але одна за

одною кулi мляво викочуються на пiдлогу з дурнуватого дула. В таких моїх