Лоліта

цивiлiзований свiт менi випало знову боротися з затьмаренням розуму (якщо

тiльки це жорстоке визначення є прийнятним для меланхолiї та вiдчуття

нестерпного млоєння). Остаточним одужанням я зобов'язаний вiдкриттю, яке я

зробив пiд час лiкування в дуже дорогiй санаторiї. Я вiдкрив невичерпне

джерело здорової втiхи у тому, щоб розiгрувати психiатрiв, хитро потураючи

їм, не даючи їм помiтити, що знаєш усi їхнi професiйнi куншти, вигадуючи їм

на догоду вiщi сни в суто класичному стилi (якi змушували їх самих,

визискувачiв снiв, бачити сни i прокидатися з криком), дратуючи їх

фальшивими спогадами про нiбито пiдглянутi "одвiчнi сцени" батькiвського

спожильства й не дозволяючи навiть вiддалено домислювати правдиве лихо їх

пацiєнта. Давши хабара сестрi, я отримав доступ до архiвiв лiкарнi й там

знайшов, не без смiху, фiшки, що прозивали мене "потенцiйним

гомосексуалiстом" та "абсолютним iмпотентом". Ця забава менi так подобалась

та дiяла на мене так сприятливо, що я зостав зайвий мiсяць пiсля одужання

(при цьому чудово спав та їв з апетитом школярки). А по цьому я ще докинув

тиждень лишень заради того, щоб мати задоволення позмагатися з могутнiм

професором з "перемiщених осiб", чи Дi Пi (вiд "Дементiї Прекокс"), вельми

знаним, котрий був вiдомий тим, що вмiв примусити хворого повiрити, що той

був свiдком власного зачаття.

10.