Лоліта

Морської барви очi, чорний їжак, рум'янi щоки, неголене пiдборiддя. Ми

потиснули руки. Дискретний Бiлль, який, певно, пишався тим, що мiг робити

дива одною рукою, - принiс вiдкритi ним бляшанки пива. Хотiв узяти вiдступ.

Перебiльшена ввiчливiсть пролетаря. Його змусили бути. Сiмейна картина на

рекламi пива. По сутi i я i Скиллери волiли товариство. Я пересiв у нервово

розхитану гойдалку. Жадко жуючи, вагiтна Доллi пригощала мене алтейними

коржиками, арахiсовими горiшками й картопляним хрустом. Мужчини дивились на

її крихкого, мерзлякуватого, мiнiатюрного, старосвiтського, молодявого, але

хворобливого, батька в бархатному пiджаку та бежевому жилетi: можливо,

вiконт.

У них склалось враження, що я приїхав до них на декiлька днiв, i Дiк,

дуже морщачи лоба, що означало напружену дiю думки, видав, що Доллi та вiн

можуть спати на кухнi, розклавши там запасного матраца. Я легенько помахав

рукою й пояснив Доллi (яка передала це далi через особливе голосове

звучання), що я просто заїхав на годинку по дорозi в Лектобург, де на мене

чекають друзi та шанувальники. Тут ми помiтили кров на одному з небагатьох

великих пальцiв, залишених Бiллю (вiн постав доволi невдалим чудотворцем).

Що за жiночiсть, нiколи ранiше мною не бачена в отакому вiдбиттi, була в

тiньовому розвої її блiдих грудей, позначених у розрiзi сукнi, коли вона

схилилась над рукою калiки! Вона повела його ладнатись на кухню (ванної не