Лоліта

тайною, а що сам я живу з "вiдомою в деяких колах розлученкою" в Пiвденнiй

Калiфорнiї. Батько його дружини був граф i значний багатiй. Родина, що

винаймала впродовж п'яти рокiв гейзiвський будинок, тепер бажала його

купити. Вiн радив менi пред'явити зниклу дiвчинку негайно. Вiн зламав собi

ногу. До листа був долучений кольоровий знiмок Джона, ще цiлого, й смаглявої

брюнеточки в бiлiй вовнi. Вони солодко всмiхались одне одному, серед синiх

снiгiв Чилi.

Пам'ятаю, як я ввiйшов до себе в квартиру й уголос подумав: що ж, тепер

принаймнi ми вистежимо - як раптом другий лист заговорив до мене дiловитим

голоском:

Любий Тато,

Як ся маєш? Я замiжня. Я чекаю на дитинку. Думаю, що вона буде

величезною. Думаю, що вона доспiє в-сам-раз на Рiздво. Менi важко писати цей

лист. Я божеволiю вiд того, що нам нема чим здолати борги й вибратись

звiдси. Дiковi обiцяна чудна служба в Алясцi, за його дуже вузьким фахом в

механiцi, от усе, що я знаю про це, та перспективи просто дивовижнi. Прошу

вибачення, що не даю домашню адресу, бо я боюсь, що ти все ще страшенно

сердишся на мене, а Дiк не повинен нiчого знати. Ну й мiстечко тут! Не видно

кретинiв через кiптяву. Будь ласка, надiйшли нам чек, тато. Ми б обiйшлися

трьома - чотирмастами, або навiть менше, за будь-яку суму спасибi, ти мiг би