Лоліта

поперек, бiла грудна хустка, стрiчки якої йдуть наверх, навколо шиї,

скiнчуючись ззаду вислим вузлом i залишаючи неприкритими її до нестями

молоденькi й привабливi лопатки з цим абрикосовим пушком на них, i

привабливi нiжнi кiсточки й гладеньку, донизу звужену спину! Її кепка була з

бiлим козирком. Її ракета коштувала менi силу грошей. Оцупок, згрубiлий

оцупок! Адже я мiг би вiдбити її на кiноплiвцi! Вона б тодi зосталася й по

досi зi мною, перед моїми очима, в проекцiйнiй камерi мого вiдчаю!

Перед сервiсом, до того як приступити до дiї, Лолiта наче робила

передих, простоюючи два-три такти за крейдяною рисою, й при цьому, бувало,

разок-другий гепне м'яч об землю або носаком бiлої туфельки пошкребе по

ґрунту, завжди вiльно тримаючись, завжди залишаючись спокiйно-веселою, вона,

котра так рiдко бувала веселою в її пiтьмяному домашньому середовищi! Як на

мене, її тенiсна гра являла собою вищу точку, до якої молоде створiння може

довести сценiчне мистецтво, хоч для неї, ймовiрно, це було лише геометричною

суттю основної життєвої дiйсностi.

Грацiйна яснiсть усiх її рухiв знаходила своє слухове доповнення в

чистому, тугому дзвонi кожного її удару. Ввiйшовши в ауру її влади, м'яч

робився бiлiшим, його пружнiсть ставала якiсно бiльш дорогоцiнною.

Прецизiйний iнструмент, який вона уживала по вiдношенню до нього бачився в

мить липнучого доторку надзвичайно чiпким i неспiшним. Скажу бiльше: її