Лоліта

настрiй "Вишневого Саду"; насправдi їй подавались рiзнi способи зраджувати

мене. О, з яким обуренням я тепер згадував ту "задану їй симуляцiю п'яти

почуттiв", якою вона так часто займалась, в нашому бердслейському готелi! Я

влаштовувався так, щоб непомiтно спостерiгати за нею, коли вона, рухаючись

як суб'єкт пiд гiпнозом або учасник мiстичного ритуалу, й нiби даючи

витончену версiю дитячої гри, в якiй дiвчатка в'являють себе дiвами,

зображала мiмiкою, що би вона зробила, почувши стогiн у пiтьмi, побачивши

зовсiм новеньку молоду мачуху, проковтнувши що-небудь несмачне, на кшталт

жовтуватого желе, понюхавши розчавлений соковитий жмутик трави в плодовому

саду, або доторкнувшись до того чи iншого неiснуючого предмета хитрими,

тонкими пальцями нiмфетки. Серед моїх паперiв по досi зберiгся

мiмеографiчний список наступних завдань.

"Дотикове тренування. Уяви собi, що береш i тримаєш пiнпонговий м'ячик,

яблуко, липкий фiнiк, новий пухнасто-фланелевий тенiсний м'яч, гарячу

картоплину, льодяний кубик, кошенятка, пiдкову, кишеньковий лiхтар

цилiндричної форми.

Перебирай кiнцями пальцiв уявленi речi: хлiбний м'якуш, гумку, ниючу

скроню близької людини, шмат оксамиту, рожеву пелюстку.

Ти - слiпа дiвчинка. Обмацай, починаючи з обличчя, наступних людей:

Грецького Юнака; Сiрано-де-Бержерака; Дiда-Мороза; немовля; регочучого вiд